«Шкода, що деякі люди думають, раз ти двірник – тебе можна не поважати, ігнорувати. Бувають випадки, коли молодь кидає окурки та пляшки мені прямо під ноги, – додає. – Я не нервуюсь і не кричу. Спокійно беру це сміття, підходжу і пояснюю, що так робити не можна. Бо люблю свою роботу, люблю, коли навколо чисто. Тому на всякі такі дурниці не витрачаю нервів. Думаю, та молодь колись подорослішає і стане мудрішою. Сама почне працювати – і буде чиюсь працю цінувати».