Англійська в садках, обіди для всіх і більше історії: Ліля Гриневич про те, що зміниться в українській освіті з 1 вересня
Новий навчальний рік українські школи знову починають під повітряні тривоги. Водночас із 1 вересня держава запровадила кілька змін: англійську для старших груп дитсадків, безоплатне гаряче харчування для всіх учнів комунальних шкіл, які навчаються очно або змішано, більше годин історії та новий механізм оплати праці освітян. Що з цього реально запрацює, де школам доведеться шукати власні рішення і чому навіть після підвищення зарплата молодого вчителя залишається замалою, LMN розповіла колишня міністерка освіти і науки України та одна з авторок реформи «Нова українська школа» Лілія Гриневич.
— Цьогорічне 1 вересня знову припало на час повномасштабної війни. Що найбільше зміниться для українських школярів?
Безумовно, 1 вересня відбувається під час широкомасштабного вторгнення, і це позначається на тому, яким буде наш навчальний рік. Тим більше, що зараз інтенсифікувалися тривоги, нальоти дронів, балістичних ракет, зокрема вдень, під час робочого дня. Це означає, що ускладнюються безпекові умови для навчання дітей.
Ми розуміємо, що для нас найцінніше їхнє життя. Разом із тим ми зобов’язані забезпечити їм навчання, тому що дитинства повернути неможливо. Найкращий нейропластичний вік, коли людина може найкраще засвоювати нові навички і знання, є величезним шансом саме тоді отримати найбільше знань.
Тому перед усіма освітянами зараз найголовніший виклик: яким чином у таких безпекових умовах організувати навчання так, щоб діти були вмотивовані, щоб із ними безпосередньо контактували і щоб вони не мали навчальних втрат.
Якщо навчальні втрати вже є, на початку навчального року освітянам доведеться їх діагностувати і додатково попрацювати з дітьми, щоб вони могли вивчати нові теми на міцній основі попередніх знань. Є предмети, наприклад математика, де без розуміння простішого дуже важко йти далі.
Інформаційна довідка LMN. Як навчатимуться школи
За даними Міністерства освіти і науки України на 1 вересня 2026 року, понад 8 тисяч шкіл планували працювати очно, 2 211 — у змішаному форматі, 1 306 — дистанційно. Понад 82% шкіл з очним навчанням мають доступ до власного або іншого облаштованого укриття. Загалом новий навчальний рік розпочали 11 940 шкіл і понад 3,5 мільйона учнів. Формат роботи може змінюватися залежно від безпекової ситуації.
— Із 1 вересня англійська мова стала обов’язковою в дитсадках. Чи готова до цього дошкільна освіта?
Це виклик для дошкільної освіти, тому що передусім нам потрібні люди, які здатні навчати маленьких дітей англійської мови. З одного боку, необхідні методичні матеріали, усе, чим можна користуватися. З другого — пошук людей, які будуть викладати за таку заробітну плату.
Є питання, як організувати підвищення кваліфікації педагогів, які могли б викладати англійську маленьким дітям, але робили б це правильними методиками і навчали правильної вимови, щоб не зіпсувати її в дитячому віці.
Це поки що великий виклик. Потрібен дуже детальний план упровадження цієї ініціативи Верховної Ради. Інколи ініціативи мають красиві, благі наміри. Але щоб вони реалізувалися під час кадрового голоду, війни і складної безпекової ситуації, потрібні серйозні моделі того, як це робити.
Інформаційна довідка LMN. Кого стосується обов’язкова англійська
Йдеться не про всіх дошкільнят, а про дітей старшого дошкільного віку — 5–6 років. МОН радить знайомити їх із мовою через гру, а не проводити класичні уроки. Оптимальна тривалість заняття — 20–25 хвилин зі зміною активності кожні 5–7 хвилин. Вимога діє з 1 вересня 2026 року
— Ще одна новація – безоплатне гаряче харчування для всіх школярів. Кого саме воно охопить і як працюватиме під час тривог?
Це стосується дітей, які перебувають у школі, тобто навчаються очно. Неможливо буде охопити всіх дітей, адже частина шкіл працює дистанційно. Але якщо школа навчає очно, їй треба харчувати всіх дітей.
Раніше гарячим харчуванням охоплювали не всіх, а передусім незахищені категорії. Є частина дітей, які отримують нормальне гаряче харчування виключно в школі, тому що вдома не мають такої можливості. Для них це харчування було обов’язковим і раніше. Частина дітей купувала обіди, але значна частина не харчувалася в шкільній їдальні.
Зазвичай у школах передбачали одну-дві великі перерви, бо в їдальні, особливо у великій школі, неможливо одночасно посадити всіх учнів. Діти харчувалися позмінно. Якщо зараз мають харчуватися абсолютно всі, потрібно передбачити більше тривалих перерв. Тоді навчальний день триватиме довше.
В умовах великої кількості тривог одразу постає інше логістичне питання: якщо під час перерви або уроку триває тривога і діти повинні перебувати в укриттях, як охопити їх гарячим харчуванням? Можливо, кожна порція має бути в окремому посуді, який дитина може взяти із собою.
І, звісно, є спільний виклик: щоб дітям це харчування подобалося і вони його з’їдали. Лише через кілька місяців можна буде проаналізувати супутні досягнення і проблеми: скільки їжі доведеться викидати, чи всі діти встигають поїсти, які виникають логістичні труднощі.
У різних школах це буде по-різному. Усе залежатиме від величини школи та їдальні, кількості дітей, яких вона може вмістити, і від того, наскільки підприємливими будуть люди, які організовують харчування в конкретному закладі.
Інформаційна довідка LMN. Хто отримає безоплатний обід
Із 1 вересня безоплатне одноразове гаряче харчування передбачене для всіх учнів 1–11 (12) класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. Це приблизно 3 мільйони дітей. На вересень–листопад держава спрямувала понад 7,4 мільярда гривень субвенції: з розрахунку 50 гривень на день для учня початкової школи та 60 гривень — для учнів базової і профільної школи. На час воєнного стану уряд дозволив організовувати харчування не лише в їдальні, а й у класах, рекреаційних зонах, актових залах та укриттях — за умови дотримання санітарних вимог.
— У 7–9 класах збільшують кількість годин на історію та громадянську освіту. Чи достатньо цього, щоб діти краще знали історію України?
Історія — дуже важливий предмет, тому що вона створює компас національних цінностей, які об’єднують націю. З погляду широкомасштабної війни, євроінтеграційного вектора України, усіх подій навколо України як суб’єкта міжнародної політики школярі, особливо старшого віку, повинні це розуміти. Тому сам предмет потребує глибшого вивчення, і я вітаю збільшення кількості годин на історію.
Дуже важливі методики, якими ми працюватимемо з дітьми. Різні вікові категорії потребують різних підходів. Це навчання має бути ненудним. Варто розробляти мультимедійний контент. Уже з’явилося багато цікавих фільмів, історики популяризують українську історію — ці матеріали можна використовувати для різних вікових категорій.
Сучасним дітям мало напучування: «Ти мусиш це вчити». Вони повинні відчути себе співтворцями, відчути, що це їхнє особисте і що це їх розбудовує. Медіа вміють так промовляти до людини. Сьогодні є цікаві блоги істориків про українську історію, і я заохочую вчителів використовувати цей мультимедійний матеріал.
— Для дітей, які живуть за кордоном, діє українознавчий компонент. Чи може він замінити паралельне навчання у двох школах?
Ми маємо сотні тисяч українських дітей в інших системах освіти. Вони не можуть одночасно навчатися у двох школах — українській і закордонній, тому що навчальний час збігається і це дуже велике навантаження.
Вихід у тому, що вони навчаються в закордонних школах, але мають доступ до українознавчого компонента на платформі «Всеукраїнська школа онлайн». Це предмети, яких вони не можуть отримати за кордоном: українська мова, література, історія України, географія України для різних вікових категорій.
Тут дуже важлива фасилітація вчителів або батьків за кордоном. Є суботні й недільні школи, є навіть комунальні школи в інших країнах, які виділяють для наших дітей час на українознавчий компонент. Україна дає добре розроблені матеріали: можна подивитися урок, послухати, виконати завдання.
Але навіть дорослі мають складнощі із самодисципліною. У дітей вони значно більші, особливо якщо дитина виконує завдання ще й у тій системі освіти, де навчається очно. Тому опанування українознавчого компонента мають обов’язково фасилітувати дорослі.
Інформаційна довідка LMN. Що входить до українознавчого компонента
Це скорочена програма для дітей, які навчаються за кордоном, але хочуть зберегти зв’язок з українською системою освіти. Вона охоплює українську мову й літературу, історію та географію України, основи правознавства і «Захист України». Решту предметів українська школа може перезарахувати за документами зі школи країни перебування. Навчатися можна дистанційно в українській школі або у верифікованому освітньому осередку за кордоном.
— Із 1 вересня вчителям підвищують посадові оклади. Наскільки це відчутна зміна і чи допоможе вона втримати молодих педагогів у школі?
Це підняття зарплати критично важливе. Воно, звісно, не може розглядатися як достатнє, тому що ми ще далеко до виконання норм закону «Про освіту» щодо оплати праці педагогів, але це вже рух до підвищення.
За кордоном зарплата освітян, як правило, перебуває орієнтовно на рівні середньої зарплати у промисловості країни. В Україні вона значно нижча. Посадовий оклад молодого вчителя до цього підвищення становив орієнтовно 9 500 гривень. Зарплата з різними можливими доплатами могла бути 10–11 тисяч гривень. Якщо вирахувати податки, це мізерна зарплата.
Після підвищення зарплата молодого педагога може бути вже 13 тисяч гривень, що теж мало і недостатньо, щоб мотивувати заходити в професію. Коли говоритимемо про наступні підвищення, передусім треба думати, як підтягувати молодого педагога.
Звісно, він зароблятиме менше, ніж досвідчений учитель, тому що стаж має значення в усіх провідних освітніх системах. Але зарплата молодого педагога має бути на рівні, який мотивуватиме його взагалі заходити в цю професію.
Нам обіцяють, що середня заробітна плата педагогічних працівників після підвищення разом з усіма надбавками може становити 20–23 тисячі гривень. Молодий учитель зароблятиме менше, можливо, з надбавками близько 15 тисяч гривень. Педагоги з вищою кваліфікаційною категорією, званням методиста чи навантаженням у півтори ставки можуть отримувати більше ніж 23 тисячі.
Чи достатньо це? Ні. Середня зарплата в промисловості зараз перевищує 28 тисяч гривень. Ми навіть після підвищення не дотягуємо до рівня, прийнятного в різних країнах. Тут ще є простір для роботи, але загалом підвищення надзвичайно важливе.
Хороший момент у тому, що частину доплат, які раніше не були гарантовані, включили до посадового окладу. Мінімальну надбавку за престижність для працівників шкіл встановили на рівні 20%. Це позитивні кроки — ще не достатні, але в правильному напрямку для оновлення зарплати освітян.
Інформаційна довідка LMN. Скільки мають отримувати вчителі з 1 вересня
За офіційним роз’ясненням МОН, із 1 вересня 2026 року посадові оклади освітян зросли ще на 20%. Разом із січневим підвищенням загальне зростання за рік має становити 50% проти 2025-го. Для працівників шкіл мінімальна надбавка за престижність становить 20%, а доплату 2 600 гривень за несприятливі умови праці включили до посадового окладу.
Повна місячна зарплата працівників шкіл, за розрахунками МОН, становитиме від 16,6 до 37 тисяч гривень нарахованими, або від 12,8 до 28,5 тисячі гривень на руки. Конкретна сума залежить від посади, кваліфікації, стажу, навантаження і доплат.
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
