Українців залишили без вибору. У ситуації з ковідом їх загнали у такий собі глухий кут. Не було б зовсім ніяких запитань та зауважень до вакцинації, якщо б вона відбувалась належним чином. Якби препарат проходив спочатку приклініку, клініку, випробування і аж тоді потрапляв до нас. Але ж ні, ми знову, як піддослідні миші, на яких проводять апробацію препарату. Звичайно, що побічні дії тут не забарилися. Коли миші відчуваючи, що їхні колеги вмирають, вони будуть проти того, щоби їх вакцинували далі.
Рівень недовіри до вакцини є настільки високий, що навіть люди, які безпосередньо цілують смерть в лоба – наші медики, проти цієї вакцинації. Ті, хто погодився – їх одиниці…
Кого ж вакцинувати? Армію! Чому? Та бо у військовозобов’язаних не прийнято питати згоди. Є наказ, вони його виконують, все!
Ми повинні розуміти, що виходом із цієї ситуації для держави має бути вибір для населення. Будь ласка, випустіть на ринок не лише один пеніцилін! Хай кожен обере те, що підходить йому найкраще.
Це ж елементарно зробити перед ін’єкцією кожному банальний аналіз крові, провести опитувальний лист. Зрозуміти хроніку та підібрати індивідуально вакцину. Ті препарати, які пропонуються сьогодні у світі, вони ж, насправді, всі різні за своєю природою і це потрібно враховувати. Та, на жаль, в українців вкотре та сама проблема, їм знову дають смоктати «валідол».
