Ну що ж, Степане… Не стала Україна поки ще такою, за яку ти боровся і в яку ти вірив.
Але ти, Друже, зробив переворот в свідомості усіх притомних людей світу (не лише українців)… Тебе , мертвого, бояться досі “сусіди”, перед твоєю славою тремтять карлики і первісні люди угро-фінського племені.
Прости, нас, Друже, що довго спали, але подивись зараз на нас – МИ – НАЦІЯ, ЯКА ТРИМАЄ ЩИТ НАД УСІМ СВІТОМ!
Ти ж мріяв про таку славу для України, правда? Шкода, що відлітають найкращі… Шкода, що серце крається від болю і стікає кров’ю на святу вкраїнську землю… Шкода, що нам дуже бракує єдности і внутрішній ворог сильніший і підступніший від зовнішнього, але глянь, Степане, – НАС НЕ ПОСТАВИЛИ НА КОЛІНА, БАЧИШ, ДРУЖЕ, УКРАЇНА – МОЦНА ДЕРЖАВА З НЕСКОРЕНИМ НАРОДОМ!
Ти ж мріяв, щоб “СЛАВА УКРАЇНІ!” лунала світом? Твої мрії помалу здійснюються! З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, СТЕПАНЕ!
