Підтримати проект
регіональні новини
Написати нам
Почніть говорити «НІ», – Людмила Калабуха
15 Серпня, 19:55

Почніть говорити «НІ», – Людмила Калабуха

Поки Таня ходила в душ, її речі посунули в спортзалі польської школи на протяг біля коридору. Так само як півроку тому в Одесі її ліжак перетягнули в дальній кут пляжу під бетонну огорожу біля туалету.

– Ми тут компанією, хочемо разом відпочивати. А ви – сама. Без образ. Ви ж не проти?

– Так, звичайно. Нормально. Дякую.

А на душі так гірко!

Як же так?

Зранечку зайняла хороше місце біля води, заплатила за вхід, ліжак і парасолю.

І на тобі. Вона сама, чого ж її не посунути. Всім на світі треба більше, ніж їй.

Ні, вона не протестує.

Це ж егоїзм протестувати, скандалити, вимагати. Негарно якось. Незручно. Соромно бути в образі.

Хіба зле тут? Ні. Море – ось воно, купатися можна, сонечко світить. Навіть кораблі і чайок видно. Інколи. Чого не побачила за бетонною огорожею, можна дофантазувати, поки сидиш біля туалету.

Ви – Таня?

Ви, часом, не Таня?

Добра, вихована і скромна.

Таких як Таня завжди просять пересісти, перейти, посунутися зі свого наперед зайнятого, заброньованого і навіть оплаченого місця.

Та ще прямо в очі кажуть:

– Іншим це дуже потрібно. Ви ж не проти? Без образ?

А от нема чого це терпіти. І якщо ви чесно заплатили та домовилися, нема чого звідси йти.

Так, треба цьому вчитися.

Вчитися сідати, згідно купленого квитка, боронити свої права та вимагати все, що положено чи обіцяно в прайсі.

Ні, не скандалити, працювати ліктями. Та й не вийде без тривалої практики.

Спокійно поясніть, що ви спеціально прийшли раніше, домовилися з господарями і йти звідси не будете.

Прошу вас, почніть говорити «НІ».

Відмовляйте, якщо треба.

Саме час навчитися.

Щоб вижити. 

Щоб зберегти себе.

Інакше так і проведете своє життя біля бетонного паркану і туалету, заплативши за це, як за 5 зірок.⠀

  • 0
  • 233
Схожі публікації