Останніми днями ми мали змогу спостерігати за настроєм зрадофілів, які твердили, що всі дії щодо введення воєнного стану підлаштовані, щоб не допустити виборів Президента. Різні прогнози подій малювали «ляшки», «Відродження», Опоблок коли проходили обговорення введення воєнного стану.
Всі вони згадували за Іловайськ, питали чому не був тоді введений воєнний стан… Складається враження, що представники цих формувань читали текст написаний їм під диктовку і завчений на пам’ять, бо думки звучали одні і ті ж (з розряду тих, що звучать на московських каналах). Хоча здається, що говорили вони правильні речі, і тому багато громадян України піддавались на ту мантру. Тому в соціальних мережах робилось щось надзвичайне, неймовірне зрадофільство. Але результат, ми отримали не такий – воєнний стан вводиться всього на всього на 30 днів (це не є щось надзвичайне) у 10 областях.
Як на мене, це правильно. Правильно в тому ракурсі, що в тих областях якраз найбільше є агентів Кремля, які готові, і, напевно, вже мають відповідних темників, щоб розхитати ситуацію всередині країни. Воювати проти України – дуже дорого для московитів, шанси, що вони підуть відкритою війною, мізерні. Просто тому, що Росія понесе дуже великі втрати. Іміджеві їх, можливо, не цікавлять, але будь втрати в живій силі та великі втрати у матеріальних ресурсах. Плюс – їм важко було б втримати Україну, тому для них найлегше – розхитати ситуацію всередині країни, для того, щоб в самій же Україні валили свою ж владу. А досвід в них такий є: і за козацької доби відбувалось щось схоже. Згадаймо Чорну раду, і коли козаки скинули гетьмана Виговського, згадаймо і часи гетьмана Мазепи, коли козаки пішли не за своїм гетьманом, а за московитами і воювали з ними проти українського війська, і те, що відбувалось в часи Української революції ХХ століття. Ті ж методи вони використали, коли відібрали в нас Крим і частину Донбасу. І ті ж методи намагаються реалізувати зараз.
Те, що відбулось в Азові, я називаю воєнною спецоперацією. На моє бачення, перший прохід воєнних кораблів через Керчинську протоку здійснили з метою випробування – як на це зреагують. Ми плавали по своїх водах, це НАША територія. Вони не зреагували, можливо, тому що в цей день відбувалось засідання Ради безпеки Генеральної асамблеї ООН. Відповідно, цей другий прохід був абсолютно невипадковим, думаю, що він був спланований з нашими партнерами (НАТО, США), щоб розбудити європейців, які проти введення санкцій проти РФ. Всі санкції, що тримаються, тримаються при натиску США, а європейці давно вже б їм пробачили, відпустили, забули, Крим подарували, тому юридична мантра «о якийсь зелений чоловічок» для них підходить. Тут вже маємо факт воєнної агресії проти України. Тут вже не вдасться сказати, що це були сомалійські пірати, що затримали наші кораблі, адже це були кораблі ФСБ Росії. Вони показали себе на весь світ в повній красі…
Думаю, ця операція мала на меті 3 етапи. Перший етап – пройти Азовське море для захисту портів Бердянська і Маріуполя. Був варіант не пустити наші кораблі, не зреагувати, тоді пішла б реакція зрадофілів на зразок: «ох, яке в нас слабке військо, флоту немає, пішли назад, як малі хлопчики». Тому наші спрогнозували третій варіант, що й відбувся – в московитів здають нерви. Їх легко дуже прогнозувати, вони гарячі до агресії, розуміють тільки кулак та грубу силу. Ця агресія дасть можливість кораблям НАТО з’явитися в Азовському морю та в Чорному біля нашого побережжя. Ця агресія дасть можливість НАТО чи США подарувати нам 2, 3 чи 5 якихось там корветів. Так, для когось це стане причиною сказати, вони взагалі нічого не мають, їм все дарують… Але це розв’яже очі європейцям, які колись віддали частину Чехословаччини на поталу Гітлеру, хай собі бере, тільки би не рипався. Так вони готові Путіну все віддати. «Та, віддамо частину України, нас не цікавить, що вона незалежна». Але ж воно на тому не зупиниться, московитів не цікавить виключно Крим чи Донбас, їх цікавить загалом Україна, і подальший рух по Європі – вони не зупиняються, поки не отримають ще. Тому я думаю, що ця спецоперація вдалась абсолютно, і спрацювала вона дуже гарно. Зафіковано чітку агресію Росії на Сході.
Але все це ми зможемо оцінити за років 15. Диванні філософи та «стратеги» цього зараз не оцінять.
