Юлія Лопушанська: «Живучи в звичайній квартирі, ми можемо зменшити кількість сміття, яке б мало поїхати на сміттєзвалище» | Львівська мануфактура новин
Підтримати проект
регіональні новини
Юлія Лопушанська: «Живучи в звичайній квартирі, ми можемо зменшити кількість сміття, яке б мало поїхати на сміттєзвалище»
05 Березня, 17:48

Юлія Лопушанська: «Живучи в звичайній квартирі, ми можемо зменшити кількість сміття, яке б мало поїхати на сміттєзвалище»

Ще рік тому тема правильної утилізації органічних відходів не була пріоритетною для мене. Звісно, дуже добре зменшити використання поліетиленових пакетів та одноразового пластику, але щонайменше третю частину сміття, яке продукує людина, становлять органічні відходи. Саме вони при потраплянні на сміттєвий полігон під дією певних природних процесів спричиняють утворення горючого та вибухонебезпечного газу – метану.

Жителям сільської місцевості набагато простіше знайти спосіб утилізувати органічні залишки, аніж містянам. Проте, як виявилось, це досить простий процес, навіть, якщо живеш у місті.

Компостування – так називається процес перетворення органічних відходів у добриво для грунту за допомогою ефективних мікроорганізмів (ЕМ). Вибір способу компостування залежить від багатьох чинників (від спеціальних “подрібнювачів” (Disposer) в раковинах,  до вермікомпостування). Але, живучи в звичайній квартирі, ми можемо виготовляти добриво і зменшити кількість сміття, яке б мало поїхати на сміттєзвалище.

Для цього я використовую ЕМ-контейнер українського виробника з ЕМ-бокашами. ЕМ-контейнер  (15 л)– це звичайне відро з герметичною кришкою, в нижній частині якого є отвір, де вкручується кран для забору «компостного чаю». Бокаші – це культура ефективних мікроорганізмів (ЕМ), яка вирощена на пшеничних висівках в оптимальних умовах. Саме вони ефективно прискорюють ферментацію та компостування будь-яких органічних решток, перетворюючи їх у корисне добриво за 2-3 місяці (на період впливають склад органічних відходів, температура та наявність доступу повітря). Проте не всі органічні залишки піддаються компостуванню в такий спосіб. Щоб не ускладнювати сам процес, я зробила спеціальний список продуктів, які підлягають та не підлягають компостуванню.

Процес компостування дуже простий: закидуємо у відро залишки їжі, яка компостується, посипаємо її бокашами і закриваємо кришку. Через деякий час в нижній частині відра утворюється «компостний чай», який я зливаю через кран і використовую для удобрення кімнатних квітів (проте розводжу із водою через значну концентрацію).

За 2 місяці користування домашнім компостером ніяких проблем не виникало, хоча спочатку думала, що буде неприємний запах чи з’являться якісь паразити. Насправді, я стараюсь не дуже часто його відкривати, щоб не перешкоджати повноцінному процесу ферментації. Спочатку назбираю певну кількість в меншу ємність, а тоді пересипаю у контейнер. Запах відкритого контейнера, звісно, присутній, він трішки кислуватий (але в тисячі разів приємніший, ніж від сміттєвих баків), в закритому вигляді ніякого запаху немає.

Варто також пам’ятати, що вдома за невеликий проміжок часу неможливо отримати готове добриво, тому після наповнення відра, напівготовий компост варто закопати в землю (клумба чи дачна ділянка). Таким чином компост перетвориться в добриво і збільшить врожайність грунту.

У сільській місцевості, як варіант, можна власноруч створити компостну яму або купу і за певний період отримати добриво. Прикладом такого способу компостування є екологічний проект «Компола», започаткований київськими школярами.

Отже, маючи бажання зробити нашу природу чистішою, можна знайти безліч способів.

Шкодую, що не займалась компостуванням раніше.

  • 0
  • 1239
Схожі публікації