Зауважимо, стаття 60-2 Кодексу законів про працю України визначає, що дистанційна робота – це форма організації праці, за якої працівник має право виконувати свої обов’язки поза робочими приміщеннями.
Простими словами – якщо є комп’ютер та інтернет, ви не маєте перешкод, визначених законом, щоб не навчати дітей, хоч і дистанційно.
Частина четверта статті 60-2 дозволяє вчителям у разі запровадження дистанційної роботи самостійно визначати робоче місце.
Однак, пам’ятайте: працівник сам несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на своєму робочому місці.
Тобто чинне законодавство не лише не забороняє освітянам навчати українських школярів з будь-якої країни світу, але й заохочує це.