Сьогодні, 21 травня, в Україні відзначають День вишиванки. Це свято проводиться щороку в третій четвер травня. У цей день люди одягають вишиванку на роботу, навчання чи будь-які інші справи.
Історія цього свята розпочалася 20 років тому в Чернівцях. Ініціаторкою стала студентка Чернівецького національного університету Леся Воронюк, а сама ідея в неї виникла після того, як вона звернула увагу на однокурсника, який регулярно приходив на заняття у вишиванці. Спочатку лише кілька студентів та викладачів домовилися в один день одягнути традиційний український стрій, згодом ініціативу підтримали інші університети, а потім вона поширилася і по всій країні.
З часом День вишиванки перетворився на масштабний культурний проєкт. До святкування почали долучатися представники української діаспори, іноземці та громадські організації. Організатори з часом почали проводити флешмоби, благодійні заходи та міжнародні акції.
Після початку повномасштабної війни вишиванка для українців стала символом незламності, єдності та національної ідентичності. Через орнаменти, традиції та регіональні особливості українці ще більше почали цікавитися власною історією та корінням. Сьогодні вишиванка — це не лише про традицію. Це про пам’ять, силу, свободу та українську ідентичність, яку неможливо зламати.
LMN зібрала цікаві факти про українську вишиванку:
- Техніка хрестиком стала популярною лише у XIX ст. До 1860 року популярними в Україні були низинка, верхоплут, козлик та інші види швів. Цікаво, але хрестик прийшов до українських вишивальниць із Європи, а парфумоване мило, яке було одним із найбюджетніших товарів парфумерно-косметичних магазинів компанії, загортали у схеми-орнаменти вишивки хрестиком.
- Нитки для вишиванок у техніці “білим по білому” готувались три роки. Підготовку до вишивки рукодільниці Полтавщини, звідки походить унікальна техніка “білим по білому”, розпочинали за 3 роки до початку створення візерунку. І виткати полотно було найпростішим завданням. Головним, цікавим і найдовготривалішим процесом ставало вибілювання ниток. Хімічних відбілювачів на кшталт сучасного хлору чи “Ванішу” не існувало. А хотілося ж отримати сліпучу білизну морозного візерунка. Тоді полтавські вишивальниці придумали цікаву річ: розстилати нитки на березі річок у найбільшу спеку. Так 4 стихії (вода-сонце-повітря-земля) заряджали нитки. Та й з практичної точки зору річка добре відбивала сонячні промені й пряжа природно вигорала до білосніжного відтінку.
- День Вишиванки відзначають у понад 100 країнах світу.
- Колір ниток для вишивки закріплювали тістом. Цікавий факт: до появи штучних анілінових барвників вишивальниці використовували виключно природні фарби у вигляді відварів, настоянок із трав, кори, квітів, соку плодів. Наприклад, усі відтінки жовтого отримували із пшеничної соломи. Цікаво, що аби тон був золотим, ці нитки запікали у житньому тісті. Термічна обробка у поєднанні з опарою закваски фіксували відтінок на віки.
- Про українську вишиванку писав журнал Vogue у 2015 р. Тоді українським орнаментам була присвячена ціла стаття. Цікаво, що сам вишитий одяг був названий трендом 2016 року. Зараз українські мотиви, візерунки систематично використовують у своїх колекціях імениті дизайнери.
- Вишиванка зображена на двадцятигривневій купюрі. А точніше Іван Франко у вишитій сорочці. Письменник першим серед інтелігенції пропагував вишитий одяг у поєднанні з класичними піджаками, камізельками, тренчами.
- Вперше в історії України знято документальний повнометражний фільм про вишиванки «Спадок нації» (автори стрічки – режисер Олександр Ткачук та сценаристка Леся Воронюк, науковий консультант і етнограф Олексій Доля, який уже понад тридцять років займається дослідженням вишиванок і фактично пішки пройшов усю Україну, вивчаючи певні особливості вишивки кожного регіону). Стрічка, гаслом якої стали слова «Вишити, щоб вижити».
- Прародителями вишивки були скіфи. За свідченням давньогрецького історика Геродота, свій одяг вони оздоблювали цікавими візерунками, про що свідчать знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VІ ст. Дослідження показали їх ідентичність з вишивкою українського народного костюма XVІІІ-XІX ст.
- Колись вишита українська сорочка з льону вважалася символом здоров’я та краси, щасливої долі й родової пам’яті, любові та святковості, оберегом і захистом від злих очей й поганого слова. Це свого роду святиня і місточок між поколіннями.
- В Україні існує близько сотні вишивальних технік, серед яких найвідоміші – гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння. Кожен регіон України має свої особливості вишиванок, і вони унікальні.
- Перша школа вишивки була створена ще в Київській Русі у ХІ столітті. Її заснувала сестра Володимира Мономаха – Анна. У ній опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.
