Дитина врятувала дитину: у Львові хлопчику пересадили нирку від 13-річного донора

У Львові провели рятівну трансплантацію нирки 11-річному хлопчику з нирковою недостатністю. Донором став 13-річний підліток, який загинув унаслідок нещасного випадку. Операцію спільно виконали фахівці Центру трансплантології та Дитячої лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова.

Історія Юрчика розпочалася ще у ранньому дитинстві. У чотири роки він переніс ангіну, яка дала серйозне ускладнення на нирки — розвинувся нефротичний синдром. Відтоді життя хлопчика перетворилося на постійну боротьбу: лікарні, ін’єкції, медикаменти. Попри лікування, хвороба прогресувала.

У дев’ять років нирки дитини повністю втратили здатність виводити зайву рідину з організму. Тіло хлопчика почало набрякати, а рівень креатиніну досяг критичної позначки — 1200. Єдиним шансом підтримувати життя став гемодіаліз — процедура штучного очищення крові, яку Юрчик проходив через день по чотири години.

Тривале лікування суттєво виснажило організм дитини. Хлопчик перестав рости, його кістки стали крихкими, а постійно підвищений тиск створював додаткове навантаження на серце. Стан погіршувався.

Переломним став день у березні, коли під час чергової процедури гемодіалізу родині повідомили про наявність донора. Ним став 13-річний підліток, який отримав важку черепно-мозкову травму, несумісну з життям. Його батьки у найтяжчий момент ухвалили рішення про посмертне донорство органів, завдяки чому вдалося врятувати життя чотирьох дітей.

“З новин я одразу зрозуміла, хто став донором для мого сина. Першим ділом ми з чоловіком пішли в церкву помолитися за того хлопчика. Я безмежно вдячна його батькам, які дали дозвіл на трансплантацію органів і врятували мою дитину. Ми тепер вважаємо, що цей хлопчик – наша друга дитина, бо його частинка живе в моєму синові”, — з вдячністю говорить мама Юрчика Ірина.

Операцію з пересадки нирки провели львівські медики. Уже наступного дня після трансплантації хлопчик відчув суттєве покращення. Раніше йому дозволяли пити не більше 200 мл рідини на добу, однак після операції він уперше зміг втамувати спрагу.

“Мамо, яка смачна вода! Я справді тепер можу пити стільки, скільки хочу?” — сказав Юрчик.

Ця історія вплинула і на світогляд родини. Ще під час очікування на донорський орган мама хлопчика ухвалила важливе рішення — підписати згоду на посмертне донорство.

“Бачачи як тяжко моєму синові, я підписала згоду на посмертне донорство. Я до цього ставлюся спокійно, бо розумію, що після смерті Богові мої органи не потрібні, а от врятувати чиєсь життя можуть”, — каже Ірина.