«Якщо йому добре — то і я щаслива»: історія мами та сина з Полтави у таборі Recovery Camp

Коли Наталя з сином Сашком приїхали до Recovery Camp, вона мріяла лише про одне — щоб її хлопчик зміг відчути себе прийнятим і спокійним серед інших дітей. У Сашка аутизм, і для нього звичними стали перепади настрою, сльози, істерики. Але мама вірила, що цей табір допоможе знайти нові відчуття — радість, легкість, тепло.

І справді, з перших днів усе змінилося. Атмосфера прийняття, доброти і розуміння зробила своє. Сашко почав усміхатися, відкриватися людям, пробувати нове.
Наталя каже, що їй було спокійно вперше за довгий час — просто бачити, як син щасливий.

«Мені сподобалося все — від тепла людей довкола до спокою, який нарешті з’явився в Сашка. Здається, що кожен день тут приносив нам маленьке диво»,- говорить жінка.

Разом вони брали участь у конкурсах, спробували йогу, медитацію, насолоджувалися часом у спа-зоні. Але найбільш зворушливим моментом став гімн України.

«Коли звучав гімн, сльози наверталися. У мене був гарний настрій, я відчувала легкість. А коли бачу, що Сашкові добре, без істерик, — тоді і я спокійна, тоді я щаслива»,- ділиться жінка.

Після табору Наталя говорить, що тепер вони хочуть більше подорожувати, відкривати нові місця і знайомства. Бо такі моменти — це не просто відпочинок, це кроки до справжнього життя, у якому є місце для радості, довіри і прийняття.

Вона радить усім мамам не вагатися — поїхати варто, бо такі зустрічі залишають у серці теплі спогади, надію і віру, що все можливо.

Ця публікація створена у межах проєкту «Захист та психічне здоров’я дітей вразливих категорій в Україні» від міжнародної благодійної організації sos_cv_ukraine
Матеріали, розроблені у рамках проєкту, не обовʼязково відображають офіційну позицію СОС Дитячі Містечка Україна
Проєкт організовує: sincere.heart.foundation
Координатор проєкту: Христина Дудашвілі