Лукашенко не піде на нове вторгнення, а Тихановська не має важелів впливу, — Євген Магда

Візит лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської до України навряд чи матиме практичний вплив на безпекову ситуацію на кордоні з білоруссю. Таку думку висловив директор Інституту світової політики Євген Магда в ефірі «Львівської мануфактури новин». За його словами, Тихановська може принести Україні лише слова підтримки, а сам Олександр Лукашенко добре розуміє: пряме втягнення білорусі у війну означатиме кінець його політичної кар’єри.

Тихановська не може вплинути на загрози з боку білорусі. Як на мене, цей візит більше має на меті подразнити Лукашенка. Ми сьогодні багато говоримо про психологічні особливості політиків, а Лукашенко давно демонструє несприйняття жінок у владі. Тихановська для нього тригер. Але зараз він перебуває не в тій ситуації, щоб емоційно реагувати на подібні речі.

Я б сказав, що цей візит це важливий епізод у відносинах України з білоруськими демократичними силами. Але абсолютизувати зустріч Тихановської і Зеленського не варто. Йдеться про взаємодію держави з опозиційними силами у вигнанні, а будувати такі відносини на паритетних умовах дуже складно.

Для самої Тихановської це сигнал, що її нарешті помітили в Україні. Але ще восени 2022 року я говорив про те, що персональний фактор тут не має визначального значення. Добре, що цей візит відбувся, однак і без нього Україні є про що говорити з білоруськими демократичними силами  потрібна лише політична воля.

Предметного потенціалу тут немає. Часто питають: що може дати Тихановська? Вона може дати слова підтримки і все. Більше нічого. У неї немає реальних ресурсів чи важелів впливу.

Навіть якщо Європейський Союз скоротить фінансування білоруських демократичних сил, це не означає, що білоруси перестануть допомагати Україні. Прості білоруси, які живуть у вигнанні, підтримують Україну, і десятки з них уже загинули, воюючи у лавах Сил оборони.

Але водночас треба розуміти: нині в самій білорусі більше людей записуються до російської армії, ніж до українських сил оборони. Ситуація дуже динамічна і непроста.

Тому я не бачу підстав говорити про якийсь прорив у двосторонніх відносинах після цього візиту. Для Тихановської це, радше, важливий політичний досвід, вперше з 2020 року вона приїхала до країни, яка перебуває у стані війни.

На мою думку, це вагомий крок. Але говорити, що приїзд Тихановської автоматично призведе до прориву у відносинах між Україною та білоруськими демократичними силами, я б не став.

Повністю перетягнути Лукашенка на бік Європи неможливо. Але підтримувати такі контакти варто. Чим більше Лукашенко говоритиме із західними лідерами, тим менше часу він матиме на спілкування з путіним.

Водночас економіка білорусі зараз дуже залежить від росії. Сотні білоруських підприємств працюють на російський оборонний сектор. І росії наразі вигідніше мати білорусь у нинішньому стані, ніж повторювати сценарій лютого 2022 року.

Технічно повторити ту ситуацію зараз майже неможливо. Тоді російські війська накопичувалися під приводом спільних навчань. Сьогодні перекидання десятків тисяч військових не залишилося б непоміченим для розвідки.

Я не бачу підстав на це розраховувати. Білоруська армія ніколи не воювала, а в самому білоруському суспільстві немає запиту на війну проти України. Там російська пропаганда працює не так ефективно, як у росії.

Лукашенко, як на мене, добре усвідомлює: якщо він віддасть наказ про безпосередню участь білорусі у бойових діях, це означатиме повне завершення його політичної кар’єри.