«Лежав, поплакував на дорозі»: самбірчанка вдома доглядає за лелекою

реклама

«Лелеки завжди так роблять, коли забагато їх у гнізді – викидають найслабшого, – каже Руслана. – Я самбірчанка, а у село приїхала на літо з дітьми відпочити. У той день йшла з дитиною до друзів у гості. Побачила на дорозі під гніздом лелеченя. Ще без пір’я, зовсім беззахисний. Лежав, поплакував собі. Вирішили забрати його додому, але от що робити з ним – не знали. Знайомі радили нікому не віддавати і піклуватись. Казали, лелека потім щороку до нас повертатиметься. Чи це правда – хтозна».

«Купляю залишки тваринні, їх продають недорого. Також даю слимачки, рибку, черв’ячки, – розповідає Руслана Попадин. – Діти з ним бавляться, тішаться. Найбільше переживаю, що він літати не навчиться. Кажуть, лелеченят якось викидають з гнізда, так вчать літати. Боюсь, що між людьми він не зможе самостійно цього зробити».

«Робота у Самборі, тому змушена буду їхати назад у місто. Що робити з лелекою ще думаю. Розглядаємо варіант віддати його людям, зоозахисникам, які більше знають і вміють опікуватись такими тваринками. Йому там буде краще, – каже жінка. – Але діти вже так прив’язались до лелеки, що це буде важка розлука. Він вже як член сім’ї”.