Львів попрощається з Bоїнами Василем Смітюхом, Іваном Прокоповим та Сергієм Цюпаком

У п’ятницю, 19 червня, Львів попрощається з військовослужбовцями Василем Смітюхом, Іваном Прокоповим та Сергієм Цюпаком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це повідомили у міськраді. 

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87  (вул. Пасічна).

Василь Смітюх (13.02.1974 — 04.07.2024) Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі № 90 м. Львова. Згодом здобував освіту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського та Національному університеті «Львівська політехніка».

Працював на різних посадах в Управлінні податкової поліції Державної податкової адміністрації України, а також у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб „Динамо“ Київ».

Зі слів рідних, Василь був люблячим батьком і сином, добрим, щирим, товариським та комунікабельним. Вирізнявся позитивним світоглядом, життєрадісністю, турботливістю та гарним почуттям гумору. Захоплювався туризмом, трекінгом і спортом, зокрема дзюдо та рукопашним боєм. Був кандидатом у майстри спорту, неодноразовим переможцем і призером спортивних змагань.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів брав участь в обороні міста Києва, згодом — боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Херсонському та Донецькому напрямках у складі 206-го окремого батальйону територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя», медалями «Честь. Слава. Держава», «Захиснику Вітчизни», «Ветеран війни» та нагрудним знаком «Захисник рідної землі».

У Василя Смітюха залишилися мати, дружина, донька, син, брат із сім’єю, родина, друзі та побратими.

Сергій Цюпак (22.07.1981 — 01.06.2025) Львів’янин. Навчався у середній загальноосвітній школі №9 м. Львова. Згодом здобув освіту за спеціальністю інженера-механіка у Національному університеті «Львівська політехніка».

Працював водієм на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Сергій був позитивним, життєрадісним, відповідальним і турботливим, понад усе цінував родину. Захоплювався спортом, зокрема футболом і плаванням, любив готувати, працювати власними руками, подорожувати та відпочивати на природі.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

У Сергія Цюпака залишилися дружина та донька.

Іван Прокопов (09.10.1978 — 30.07.2025) Уродженець міста Приморськ Запорізької області. Навчався у Комишуваській гімназії «Джерело» Комишуваської селищної ради Запорізької області. Згодом здобув професію зварювальника у Бердянському професійно-технічному училищі. Проходив строкову військову службу. Працював механіком на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Іван був добрим, щирим, відповідальним і турботливим, вирізнявся активністю, товариськістю та комунікабельністю. Був надійною опорою для рідних і близьких. Любив море, відпочинок на природі та проведення часу у колі друзів.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському напрямку у складі 156-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Івана Прокопова залишилися сестра, родина та друзі.