Богдан Іваш (13.11.1974 — 16.09.2026) Уродженець селища Нижанковичі Львівської області. Навчався у закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів смт. Нижанковичі Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області. Згодом — у закладі професійної (професійно-технічної) освіти «Львівський професійний ліцей побутового обслуговування». Вищу освіту здобув у Національному університеті «Львівська політехніка». Проходив військову строкову службу.
Працював сантехніком у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького (раніше — Львівський національний аграрний університет).
Зі слів рідних, Богдан був добрим, щирим, чесним і відповідальним чоловіком. Завжди допомагав іншим, був надійною людиною, на яку можна було покластися. Мав золоті руки, був працьовитим і вправним у роботі. Любив футбол та цікавився спортом.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому і Запорізькому напрямках у складі 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, 53-го окремого розвідувального батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України та 141-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений медаллю «Ветеран війни». У Богдана Іваша залишилися три доньки, сестра та родина.
