Петро Петрович просив педагогів тримати свій фронт тут, доки він тримає його там. Це людина неймовірної щирості. Людина, яка дарувала щирість і вміла передати це своїм учням… Горе, біль, сльози, розпач… Це не лише горе родини, це велике горе для всіх нас і для дирекції, і для вчителів, і здобувачів освіти. На віки-вічні його ім’я буде вписане в історію нашого ліцею» – зазначає дирекція ліцею №3.