Вікторія Підлужна, Антоніна Скляренко
У селі Бабино на Старосамбірщині є традиція приходити голосувати після Служби Божої одразу з Церкви. Опівдні до дільниці, що розміщена на території нещодавно відремонтованої школи, наближається гурт жінок. На вигляд обом близько 50. Одна з них у світленькій хустині.
«Дав би Бог, аби ті вибори щось змінили в Україні».
«Щось змінили? – скептично каже інша. – Лиш би Україну не втратити, бо є купу серед кандидатів прихильників Малоросії».
Жінки перебувають в кабінках до 5 хвилин. Одна виходить трошки швидше, чекає другу.
«Поки то все перечитала, – сміється та. – Але знаєш, погода нині, Ганю, гарна, може й в Україні розвидниться,» – каже подрузі.
Члени ДВК констатують, що явка виборців нині до 70 відсотків. Зазвичай, люди у селі активні до голосування, однак багато з них – за кордоном.
«У нас все проходить спокійно. Станом на 17.00 проголосували понад 60 відсотків виборців. З 278-ми, що внесені до списку, 24 людини проголосували за місцем перебування, 154 – на дільниці. Найбільше тішить те, що люди стали законослухняніші. Раніше було так: «То мій кум, то мій сват, то мій брат. Ви ж нас без паспорта знаєте! Тепер – ні, кожен за себе вирішує, – каже голова ДВК Марія Головчак. – У Бабино адміністрація ДВК кілька днів проводила роз’яснювальну роботу, що без паспортів видавати бюлетені не будуть. І сьогодні вже практично всі прийшли з документом».
Близько 17.00 на виборчих дільницях в селі Зубра Пустомитівського району небагато людей. Населений пункт досить великий. Тому тут в день голосування відкрито два пункти. У спортивному залі сільської школи члени комісії та дехто зі спостерігачів одягнені у вишиванки. Три урни заповнені бюлетенями навіть не наполовину.
Двоє пенсіонерів, проголосувавши кожен у своїй кабінці, виходять на вулицю.
«Галочку ставила чи хрестик?» – питає у дружини сивий чоловік у чорній дермантиновій куртці.
«Хрестик», – каже та пошепки.
«Всьо! Зіпсувала. В рекламі показували, що галочку треба ставити. І то мені треба було тебе тягнути півтора кілометри пішки, щоби все зіпсути? Визнають бюлетень недійсним, і голос, рахуй, – пропав. Хто тепер хрестики ставить? Колись тато розписуватись не вміли, то так ставили, а зараз, – смішно. Все мене отак осмішиш», – сварить дружину.
Жінка понуро йде, підтримуючись за чоловікову руку.
«Та не бурчи, – оглядається, – люди чують. Нічого я не зіпсувала. Казали мені дівчата, що любе можна було малювати в квадратику, тільки би не дальше, і щоб не подерти. Я головне поставила там, де треба. А ти, як так проголосував, як хтів, то ліпше би с не йшов», – відказує чоловікові.
Недалеко від сільської ради, на площі біля пам’ятника Шевченку, відпочивають двоє чоловіків.
«Знаєш, якби була друга погода, пішов би голосувати, а так, щось напряжно», – попиває «Колу» молодий чоловік у дертих джинсах. – Зараз, як Ваня приїде, треба буде ще в маркет за пивом зганяти. Бо того, що наші взяли, – малувато буде».
«А я, нє, зранку був тут, після церкви. Моя, ти знаєш, би не відстала. Каже, на роботі спеціально зміною помінялася. Вона на тій політиці трохи затята. В фейсбуці сидить, ті пости ширить всюди. Наклейку собі на фотку приліпила. Добре, що ти сказав, що не голосуєш, бо з нами була би не їхала. Знає, що ти поприколу хотів, – сміється. – Я теж думав, так як ти проголосувати, то дома такий прес почався, не уявляєш. А так, зробив по її, скоренько м’яско замаринувала, салатик нарізала. Зараз посидимо», – поправляє чорні окуляри чоловік років 30.
Одразу після голосування чи не кожен, хто вийшов з дільниці у Народному домі, прямує до сільської крамниці. Звідти виходять з газованими напоями та морозивом.
«Тарас приїздив нині. Не був в баби зо два місяці, хіба ще на Різдво, як коляду внукам давала. А тут принесло його чогось ще до обіду, – розмовляє по телефону молода жінка у яскраво-червоному пальто. Прямує від магазину до машини. Зупиняється біля чорного “Ланоса”, гріється на сонці. – Чуєш, прийшов питати, за кого баба голосувати буде. Та як сказала, а він до неї: хватить вже тих злодіїв при владі. Щось доказує, мудрими цифрами говорить. А баба так слухала-слухала і каже: «Як то порядок в країні може бути, як в одній родині порозумітися не можуть. Ти біди не знаєш і про війну тільки з телевізора чув. А я без тата виросла, бо москалі вбили. Намучилася тяжко все життя, то щоб тепер свій голос якому рускому віддала – не буде того», – тако до нього. Тарас поїхав одразу, злий був, як пес. Та він в тій партії. Але ми щось з мамою не зрозуміли, чого то він так на бабу хтів вплинути. Та, може, ти і права, схилити її на свій бік хотів. Але тепер всьо, паїв точно не получе. Нема такого поганого, щоб вибори не помогли», – сміється жінка.
19.47. Біля школи № 29 у Винниках досить людно. Гуляють батьки з дітьми, багато молодих пар.
«Паспорти з жінкою взяли на всяк випадок, бо знали, що з гостей попри школу підемо. Якщо чесно, голосувати не спішли, бо до останнього не знали – за кого», – подає руку товаришеві біля виходу з дільниці чорнявий молодик.
«І ми так само. Проголосували щойно, але тепер сумніваємося, чи за того, за кого треба було, чи добре зробили. Перший раз в житті таке», – сміється чоловік в окулярах.
За 5 хвилин до закриття на виборчу дільницю забігає жінка з двома дітьми. Виходить за хвилину.
«Фух, встигла. Давно такого екстриму не було. В мене чоловік приписаний в Золочівському районі. Там ще свекруха живе, теж хотіла проголосувати, але захворіла, щось тиск підскочив. Поки тиск збили, поки там проголосували. Завезли її додому і бігом назад у Винники. Ми тут минулого року в новобудові квартиру купили. Я з дітьми прописалася, а чоловік не хоче. Бо то ж зразу треба на облік ставати, а йому ще й медкомісію проходити. В нас тут багато новобудов, то майже всюди – одні мами з дітьми прописані. Бо хтозна, що з тою війною буде, як до влади хтось інший прийде. От і бігли, щоб було хоч так, як є, а не гірше”, – каже LMN місцева Ольга.
Три авто і понад 500 тисяч зарплати: що задекларувала нова заступниця Козицького Христина Замула
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
