Атовець хотів стрибнути з даху: за врятоване життя поліцейська отримала нагороду

реклама

Наталія Павлишин

Інспекторка патрульної служби Львова Наталія Пилипа нещодавно отримала президентську нагороду — медаль «За врятоване життя». Торік у серпні їй вдалося вмовити 20-річного юнака, який намірився стрибнути з готелю «Львів», не чинити самогубство.

«У моїй практиці це був перший випадок, коли розуміла, що наміри хлопця — реальні. З напарником почули по внутрішньому зв’язку, що наші колеги вже понад годину безрезультатно вмовляють молодого хлопця не стрибати з даху готелю «Львів». Ми теж туди під’їхали. Піднялися на дах. Я почала розпитувати юнака про його проблему. Так дізналися, що до цього стану його довели переживання через судове засідання. Воно мало відбутися через те, що він, перебуваючи на контрактній службі в зоні АТО, не повернувся з відпустки. Його звинувачували у дезертирстві», — розповіла Наталія Пилипа.

Інспекторка пояснила хлопцю, що максимум, який може отримати через це правопорушення, — це умовний термін.

«Також запропонувала, що зателефоную до свого доброго друга, який є адвокатом. І там, на даху готелю, набрала його номер і на гучному зв’язку розповіла йому всю ситуацію. Це — допомогло. Хлопець мені повірив і спустився з даху. Він зрозумів, що мої слова підкріплені дією і що є реальний шанс змінити своє життя, а не втратити його», — додала Наталія.

До речі, люди, які спостерігали за ситуацією знизу, дуже по-різному реагували. Хтось вмовляв не робити цього. Та були й ті, що кричали, аби хлопець стрибав, а вони знімуть відео і заллють в інтернет.

Вже наступного дня цей хлопець разом із мамою приїхав до Наталки, поговорили про ситуацію, що склалася. Поліціянтка ще раз сконтактувала їх із адвокатом, який, зрештою, представляв на суді інтереси хлопця. Йому дійсно присудили умовний термін покарання.

Наталя Пилипа за освітою — педагог, викладач, перекладач із німецької мови. Зараз здобуває ще одну вищу освіту — юридичну.

«Якщо чесно, ніколи не думала і не мріяла працювати в поліції. У 2015 році була хвиля нової реформи. На той час я мала досить перспективну роботу, та поставила собі ціль попрацювати, щоб у майбутньому могла сказати: я не просто народилася на цій землі, а зробила щось конкретне для країни, для своїх співгромадян. І це справді колосальний досвід, якого не можна отримати в повсякденні. Ставлюся до роботи так: якщо щось роблю, то вкладаю максимум зусиль у цю справу», — продовжує розповідь правоохоронниця.

Та є й дуже складні моменти, надиктовані цією професією. Як зізналася Наталія Пилипа, вона не може змиритися з історіями занедбаних дітей.

«Пригадую, був випадок, коли нас викликали сусіди, побачивши, що п’яний чоловік, у якого наче ніколи не було дітей, ходить подвір’ям із річною дитиною. Коли ми приїхали, він не хотів впустити нас у квартиру. Тож ми зателефонували до його матері, яка була співвласницею житла. Вона дозволила увійти туди. Відчинивши двері ми побачили жахливу картину: п’яна вагітна жінка, яка навіть не могла адекватно розмовляти, і дитина — ненагодована, невмита лазить по брудній підлозі, поміж пляшками від алкоголю. Як з’ясували, чоловік і жінка пиячили кілька днів, а дитина, якій рік чи півтора, в той час їла якусь рибу Тоді, з допомогою ювенальної служби ми вилучили маля і передали в будинок дитини. Це вдалося зробити завдяки небайдужим сусідам. А таких ситуацій — дуже багато. Часто люди просто не звертають на це увагу. А для мене ці ситуації найскладніші», — каже поліціянтка.

реклама