Під час заходу народний артист України Джеміль Каріков нагадав про події 1944 року, коли радянська влада насильно депортувала кримських татар із рідної землі.
«18 травня — це не просто день у календарі. Це біль поколінь. Це день пам’яті про одну з найтрагічніших подій ХХ століття — депортацію кримськотатарського народу. У 1944 році радянський тоталітарний режим скоїв злочин проти цілої нації. Протягом кількох годин людей вивозили з їхніх домівок, дозволяючи взяти лише найнеобхідніше. Дітей, літніх людей, хворих — усіх заганяли у вагони для перевезення тварин. Але кримські татари, незважаючи на гноблення та депортацію, зберегли свою мову, релігію, культуру, традиції та пам’ять про батьківщину. Наш народ не мовчав. Навпаки — національний дух прокинувся і почав прокладати шлях до повернення на рідну землю. Це були надзвичайно складні роки: дехто жив у наметах, згодом будував власні будинки на пустирях. Але навіть за таких обставин повернення до Криму означало повернення додому — до свого коріння та честі. Після анексії Криму росією кримські татари знову опинилися у складних умовах. Багатьох людей заарештували, дехто був змушений вдруге покинути свій дім. Наші хлопці ще у 2014 році стали на захист України, а з початку повномасштабної війни продовжують воювати у лавах Збройних Сил України. Сьогодні ми згадуємо тих, хто загинув у вигнанні, хто не встиг побачити здійснення мрії про повернення на батьківщину. Бо пам’ять — це теж боротьба. Боротьба за справедливість, свободу та право народу жити на своїй землі. Нехай настане день, коли у вільному українському Криму більше не буде страху депортації та сліз», — сказав Джеміль Каріков.
Після виступів, імам Едем Баснаєв, представник Духовного управління мусульман Криму, провів спільну молитву за жертв депортації та усіх хто сьогодні бореться за незалежність України та Криму.
