У такій відвертій манері російський окупант не лише характеризує ситуацію в своєму підрозділі, але й зізнається у планах на дезертирство: прийняв рішення “*ашити” разом з пораненим старшиною та призовниками, яких “тут нет” і яких терміново евакуюють через загрозу ракетного удару.
Ще менше довіри викликає у нього командир полка. Мало того, що той завжди “синій”, то ще й у полку чи не найбільша кількість полонених, а з 60 танків залишилося 18. Тож дивується, за що командиру достроково вручили звання полковника і героя РФ.