«У Боянці місцеві займаються забоєм тварин, з того живуть. Закупляють худобу по селах, а потім у себе в дворах б’ють. Іноді один такий господар 15-17 тварин за день вбиває. М’ясо везуть на львівські ринки продавати. А рештки – кістки, шкіру та роги, не заморочуючись, за кілька кілометрів від хати викидають – в урочище Станіславівка. Мені подзвонили самі мешканці Боянця, які не працюють на бойнях. Жаліються, що вода в криницях стала геть непридатною для пиття, люди хворіють частіше. Виїхав на місце і мало не очманів. До такого свинства і байдужості не був готовий. Виритий один величезний котлован на 50 метрів. Хтось викидає рештки туди, а хтось не довозить і просто під ноги сипле», – розповідає депутат Жовківської райради та еколог Ігор Муравський.
