«Мені соромно за своє щастя»: дружина врятованого донеччанина написала лист-подяку родині донора зі Львова | Львівська мануфактура новин
Підтримати проект
регіональні новини
«Мені соромно за своє щастя»: дружина врятованого донеччанина написала лист-подяку родині донора зі Львова
27 Листопада, 10:58
logo-black

«Мені соромно за своє щастя»: дружина врятованого донеччанина написала лист-подяку родині донора зі Львова

Валерія Козачьок, дружина 36-річного Сергія з міста Костянтинівка на Донеччині, якому 21 листопада у Львові пересадили серце, звернулася листом до родини 28-річного донора. У ньому вона зазначає, що навіть не знає прізвища людей, завдяки яким вдалося врятувати її чоловіка. Але, наголошує, що кожного дня згадує про них.

«Мені важко до Вас звернутись, але я спробую.

Шановна родина донора, на жаль, ми не знаємо Ваших імен та імені нашого донора. Ви, як невідомий солдат. Немає дня, щоб я про Вас не думала. Я хочу Вам висловити подяку за життя свого чоловіка.

Якби не Ви, в найближчий час серце мого чоловіка зупинилося б, і я відчувала би всю ту біль, яка зараз з Вами. Ви врятували не тільки його життя, а ще й моє. Ви зберегли батька дітям! Те, що я відчуваю – це більше, ніж вдячність! Я пишаюсь Вашим вчинком. І, водночас, мені соромно за своє щастя.

Звертаючись до дружини нашого донора, я хочу побажати Вам міцного здоров’я, сил та обов’язково стати щасливою! Я обіцяю берегти серце, яке нам обом найдорожче! Звертаючись до мами, я хочу Вам подякувати за те, що подарували життя і моєму чоловіку. Дівчата, я вам буду вдячна до свого останнього дихання!

Якщо у вас з’явиться бажання розкрити імена або поспілкуватися, ми дуже зрадіємо. Ми будемо чекати. Нам важливо молитися за душу нашого рятівника. Якщо ви не маєте бажання надати будь-яку інформацію, ми з повагою до цього поставимося”, – йдеться у листі.

Валерія розповідає, що проблеми зі здоров’ям у Сергія почалися ще вісім років тому.

«у той час Сергій зі запалення легенів звернувся до міської лікарні у Костянтинівці. Лікар став наполягати на терміновій консультації у кардіолога. Припускав, що запалення легенів виникло через хворе серце. Ми прочитали інформацію про Інститут Серця, про лікаря Бориса Михайловича Тодурова, відгуки про його успішні операції – і зрозуміли, що треба негайно їхати до Києва.

Після УЗД доктор подивився на результати обстеження і сказав, що справи погані. Необхідно оперувати, а краще – пересадка, якої в Україні ще тоді не було. Через тиждень була операція Бенталла, складна, але успішна. З того дня у мого чоловіка є другий День народження, 27 березня 2013 року. А цієї осені, як вирок – фракція знижена, шансів небагато, тільки пересадка серця. Сергій пройшов обстеження і був занесений у так званий « лист очікування» на трансплантацію серця. З клініки ми отримали інформацію, що всі витрати за рахунок держави. І це була якась казка, важко було в це повірити!» – пригадує Валерія Козачьок.

 

Нагадаємо, що донором став молодий львів’янин, який у лікарню потрапив з інсультом. Тиждень лікарі боролися за нього, але його мозок помер. Після того, як консиліум лікарів це підтвердив, рідні погодилися на донорство. Це були мама, сестра і вагітна їхнім первістком дружина.

Фото: Фейсбук

Відео