Пережив три інсульти та зупинку дихання: у Львові відновлюють 22-річного захисника

У національному реабілітаційному центрі «Незламні» медики ставлять на ноги 22-річного захисника, який отримав поранення біля Бахмута. Він пережив три інсульти, зупинку дихання та втратив руку. Шанси на його відновлення були мізерними, але хлопець приклав чимало зусиль, аби знову почати ходити.

Про це розповіли у Першому медичному об’єданні Львова.

22-річний Георгій Раскалей родом із Ірпеня. Він став на захист Батьківщини ще у 19-річному віці, задовго до того, як росіяни прийшли у його рідне місто.

Він дізнався про повномасштабну війну, коли стояв на донецькому напрямку. Георгій пригадує, що тоді до нього подзвонила мама і сказала:

У його будинку була не лише мама, але й сестра та двоє молодших братів, меншому з яких тоді було лише три рочки. Георгій сказав рідним, аби вони негайно виїжджали. І їм вдалось виїхати із Ірпеня цілими.

Важке поранення Георгій отримав уже цього року у травні поблизу Бахмута. Ворожа міна влучила прямо в бліндаж, де був молодий боєць. Останнє, що він пам’ятає із того дня – приліт. На місці в нього сталось три крововиливи у мозок. Першу допомогу Георгію надали побратими. Далі стабілізаційний пункт і лікарня Дніпра, де в захисника ще й зупиняється дихання. Праву руку, яку найбільше пошматували уламки міни, врятувати було неможливо, відтак медикам її ампутувати. В Дніпро до важко пораненого сина приїхала мама, яка відтоді весь час поруч.

Медикам вдалось вибороти життя молодого воїна. До тями Георгій прийшов вже в столичній лікарні. Стан був не критичний, але все ще важким. Однак, шанси на відновлення були мізерними.  Хлопець не міг навіть сидіти навіть 20 секунд – не те, що ходити. На реабілітацію його направили до Львова, де із ним почала працювати  мультидисциплінарна команда: хірурги, нейрохірурги та спеціалісти з реабілітації.

У Львові Георгієві допомагають одужати не лише  медики, але і його власна сила волі, а й материнська підтримка. Тому, після відновлення хлопець хоче здійснити мамину мрію – тур Європою. Адже в ці найскладніші три місяці  життя Георгія саме вона була його найбільшою підтримкою та мотивацією стати на ноги.