регіональні новини
Написати нам
«Помилка лікарів перекреслила все життя моїй дитині»: мешканка Стрийщини просить допомоги на лікування сина
19 Травня, 14:25
logo-black

«Помилка лікарів перекреслила все життя моїй дитині»: мешканка Стрийщини просить допомоги на лікування сина

Галина Захараш із села Довголука Стрийського району просить небайдужих допомогти у лікуванні сина. 13-річний Павлик отримав важку травму при народженні. З часом йому поставили діагноз “ДЦП” та “епілепсія”. Найкраще хлопчику допомагають курси реабілітації в клініці Казявкіна, що у Трускавці. Але лікування  дороговартісне. Батькам, які виховують трьох діток, це не завжди під силу.

«Іноді уявляю, яким могло б бути моє життя, якби не цей прикрий випадок. Могла б мати здорову дитину, і все було б інакше, легше, простіше. Але чомусь Бог дав мені це випробовування, значить, мушу боротися, – розповідає Галина. – У мене була легка вагітність, дитина розвивалась добре. Нічого такого, що б віщувало біду. Народжувати поїхала у Стрий. Там лікарі вирішили, що зможу сама, без кесарського. Та вже в процесі потуг почалися проблеми. У мене надто вузький таз, тому народжувати самостійно було помилкою, але чомусь про це ніхто не сказав. Лікар витискав сина ліктями, а акушерка тягнула щипцями. Під час цього дитя отримало важкі травми. Ці щипці аж ями зробили на голові мого сина. Маля посиніло і переставало дихати. Його забрали в реанімацію. Протримали два дні у Стрию, лише потім направили до Львова».

99010801_1610846932412694_4459513153876656128_n

Жінка каже, медики у Львові одразу вказали на помилку колег із Стрия. Навіть натякали, що їх можна було б притягнути до відповідальності, адже по суті при пологах скалічили здорову дитину. Але у Галини тоді не було ні часу, ні грошей на суди.

«Треба було рятувати сина. Ми місяць провели в реанімації в Охмадиті. Далі почалась боротьба за життя спочатку в лікарняній палаті, потім вдома. Руки іноді опускалися, бо з дитиною була зовсім сама, батько сина нас покинув, ще коли я була вагітною. Грошей не вистачало. Періодично лікувалися у Львові, але це не давало жодного результату. До трьох років син не міг тримати самостійно голову. У нього були судоми, дитина терпіла страшні болі. На фоні цього всього розвинулась і епілепсія. Тоді, пам’ятаю, мені порадили клініку Казявкіна, поїхали туди. Після кількох курсів почала бачити результат. Спочатку син навчився тримати голову, потім промовляти перші слова, рухи ставали більш контрольовані. Ще за кілька курсів нам вдалось подолати епілепсію та судоми. Це дуже великий прогрес. Зараз спеціалісти із цього реабілітаційного центру кажуть – зупинятись не можна, сину може покращати. Якщо повністю вилікувати його не вдасться, то принаймні можна зробити життя моєї дитини більш самостійним. Він зможе сам одягатися, вставати, обертатися вночі у ліжку. Для когось це звичні речі, для нас – надзвичайно багато», – каже Галина.

На лікування у реабілітаційному центрі лише на один курс Павлику потрібно 20,5 тисяч гривень. На рік –  близько ста тисяч гривень, адже таких курсів мусить пройти чотири, ще й потрібні медикаменти. Мати хлопчика пояснює, іноді співпрацюють з благодійними фондами, але така допомога не постійна і лише часткова.

98443992_192278758540714_8222648079975710720_n

«Сама стараюсь не сидіти без роботи. Мені пощастило вдруге вийти заміж, і з чоловіком беремось за будь-яку нагоду підробити. Іноді ненадовго їздимо в Польщу на заробітки. Дітей залишаю свекрусі. Але це важко, діти хочуть мами. Та й тих грошей, що заробляємо, на все не вистачає. Адже дитині кожен день потрібні ліки, памперси. Трохи відкладаємо, щоб заїхати в Трускавець і винаймати там житло. Крім того, з другим чоловіком маємо ще двох дівчаток, мусимо і про них дбати. Допомога на дитину зовсім мізерна. А зараз, у час карантину, коли ні у нас неможливо заробити, ні закордон поїхати – просто безвихідь», – додає жінка.

7 червня у хлопчика знову реабілітація у клініці Казявкіна. Батьки звертаються до небайдужих допомогти зібрати необхідну суму, аби їхній син Павло зміг отримати ще один, вкрай необхідний для нього, курс лікування.

Якщо у вас є змога допомогти, прохання переказувати гроші на рахунок – 5168 7427 1693 9842 (Захараш Галина Степанівна)

97972464_379665666271783_2869837524451196928_n
Схожі новини