“Я розумію, що “ДЦП” на все життя, але дуже хочу допомогти своєму сину, як зможу. Павлик після останніх реабілітацій почав тримати спинку, краще поводиться та вільніше почувається. Нам потрібно їздити на ці процедури декілька разів на рік, щоб син міг спокійно жити. Насправді усі ці курси надто дорогі для нас, ще й у час карантину. Ми з Павликом просимо допомоги у небайдужих”, – говорить Галина Захараш.
