“7 млн дронів на рік – це багато навіть для росіян”, – військовий аналітик Іван Ступак про плани РФ і реальну загрозу

Попри гучні заяви росії про плани виробляти мільйони дронів, ці цифри варто сприймати критично. Водночас загроза від масштабування виробництва є цілком реальною. Про це в інтерв’ю «Львівській Мануфактурі Новин» розповів військовий аналітик, колишній співробітник СБУ Іван Ступак.

За словами експерта, заяви рф про виробництво 7 млн FPV-дронів на рік – це радше орієнтир, ніж реальний план.

«План серйозний і амбітний, його не варто недооцінювати. Але 7 мільйонів – це велика цифра навіть для російської федерації».

Він навів для порівняння українські показники: лише за один місяць 2025 року на фронті застосували близько 125 тисяч дронів.

«Це дуже не схоже на ті 7 мільйонів, про які говорять росіяни».

Водночас Ступак наголошує: навіть якщо цифри перебільшені, сам напрямок є небезпечним.

«Вони не досягнуть цієї позначки, але будуть до неї йти».

Військовий аналітик звертає увагу, що рф поступово збільшує кількість запусків дронів.

«Минулого року в середньому було близько 4500 дронів на місяць. У березні – вже 6300».

За його словами, росіяни активно розширюють виробництво, зокрема у віддалених регіонах.

«В татарстані вони можуть безпечно і масово виготовляти дрони на конвеєрах, залучаючи студентів».

У перспективі, за оцінками експерта, рф може вийти на рівень до 6000 запусків щомісяця.

Ступак переконаний, що ключ до стримування цієї загрози – удари по виробничих потужностях у глибині росії.

«У військових прямо руки чухаються запустити ракети саме туди. Це перший об’єкт, куди треба влучити».

Йдеться, зокрема, про виробничі майданчики, які забезпечують масовий випуск безпілотників.

Коментуючи розвиток українських можливостей далекобійних ударів, експерт зазначає, що наразі це точкові атаки, а не системна кампанія.

«Це спроба зруйнувати російський економічний потенціал – щоб підприємства не працювали і не могли фінансувати армію».

Серед основних цілей – нафтопереробні заводи, мікроелектроніка та військова інфраструктура. Втім, ефект від дронів обмежений у часі.

«Середній термін відновлення НПЗ – два тижні. У гіршому випадку – до двох місяців».

Ступак описує війну дронів як безперервне змагання між Україною та росією.

«Щось вони у нас підгледіли, щось ми у них. Це постійна гонитва технологій».

Перевагою росії він називає ресурси та масштаби.

«Вони ставлять дрони на потік і виготовляють їх як гарячі пиріжки».

Втім, є і слабке місце.

«Коли машина запущена, вони не можуть швидко змінити конструкцію».

Натомість Україна виграє за рахунок гнучкості.

«Ми можемо змінити форму чи деталі набагато швидше. Саме це дає баланс».

Додамо, що попри значні ресурси росії, війна дронів залишається динамічною і залежить не лише від кількості, а й від швидкості адаптації. Україна, за словами експерта, зберігає конкурентну перевагу саме завдяки гнучкості та швидкому реагуванню, але для стратегічного ефекту потребує посилення ракетного компонента.