«Під час війни прабабця похоронила двох дітей. Але попри таку важку долю не втратила віри та оптимізму. Напевно, за це і Господь винагородив її довгими літами, – каже жінка. – Мої діти дуже люблять бабцю Марію. Для них вона вже прапрабабця. П’ятикласник Святославчик як вчить історію, то читає підручник вголос, а бабця слухає. А восьмикласниця Анна-Марія, як вчить пісні чи вірші до шкільних концертів, то перше «виступає» перед бабцею. Вона її перша глядачка і слухачка», – усміхається Богдана.