Атовець Роман Чорнобай організував бізнес, аби займатись волонтерством

реклама

Антоніна Скляренко

Створити пейнтбольний клуб та організувати дозвілля молоді поставив собі за ціль Роман Чорнобай. Чоловік – атовець. Повернувшись із війни, вирішив навчити молодь захищатися та водночас цікаво і корисно проводити вільний час.

«Служив у 2014-2015 році на території Луганщини. Це була перша хвиля мобілізації. Коли повернулися з другом, почали думати над ідеєю, як саме можна було б з користю навчити сучасну молодь користуватися зброєю та тим самим нікому не нашкодити. Тут і виникла ідея пейнтболу. Гра виробляє навики швидкої реакції, стратегії і тактики. Виховує дисциплінованість і вміння працювати в команді, поводитись із зброєю», – розповідає Роман.

Обладнання для пейнтболу недешеве. Укомплектування одного гравця обходиться у 800-1000 доларів. Заняття з пейнтболу коштує 250 гривень. Це вже разом із спорядженням та комплектом куль на 200 штук.

61508504_2272480443001579_5475970430659461120_n

«Почали працювати на своїх коштах. Для початку щось трохи позичили, закупили обладнання. А вже цього року прочитав статтю у соцмережі, що департамент економіки запровадив програму для співфінансування стартапу для атовців. Подали бізнеспроект і успішно його виграли. За ці гроші – оновили обладнання, спорядження. Тепер можемо організувати гру для 20 учасників», – веде далі.

Каже, планує відкрити чотири локації. Це мають бути відкриті і закриті майданчики.

«Ще одну локацію мріємо утворити у селі Суховоля Городоцького району. Там пригледіли чудове місце для занять із пейнтболу. Озеро, ліс. Багато молоді туди приїздить відпочивати. Але територія захаращена, взяли б в оренду, розчистили. Хай би була користь для усіх, платили б податки у місцеву селищну раду», – каже Роман.

Втілювати бізнес-ідеєю в життя хлопцеві допомагає брат і друзі. Свій проект хлопці поєднують з благодійністю.

61295516_2272480593001564_1617752891496333312_n

«Брат – учасник бойових дій, я займаюсь волонтерством. На якомусь етапі вирішили, що добре було б поєднати корисне з приємним. Маємо можливість допомогти, чому б це не використати. У нас є декілька напрямків, як будемо вести цю благодійну місію. Хочемо допомагати дитбудинкам, сиротинцям, малозабезпеченим сім’ям, учасникам бойових дій і їхнім сім’ям, онкохворим дітям. Для цього плануємо проводити благодійні ігри, а вилучені кошти вже направляти для цих цілей», – говорить Микола-Стефан Зінкевич.

Цього літа хлопці спробували працювати із волонтерськими організаціями.

«Влітку із громадською організацію проводили заняття із пейнтболу для дітей із табору на Сколівщині. Приємно, бо сподобалось усім. Діти отримували задоволення від гри. Десь тоді переконалися, що рухаємося у правильному напрямку. Зараз маємо багато пропозицій від шкіл, які готові співпрацювати з нами. Багато з них не мають навчання з ДПЮ. А це важливий предмет, директори просять про практичні заняття. Ми готові долучатися до розвитку молоді», – додає Микола.