“Бачиш памʼятник – вали”: як в Україні просувається процес деколонізації

реклама

Львівщина – це перша область в Україні за процесами виконання закону про деколонізацію. Упродовж 2023 року на Львівщині знесли 312 радянських памʼятників. Як просувається процес деколонізації в Україні розповів LMN у програмі “Погляд з Хморочоса” голова ГО «Деколонізація України» Вадим Поздняков.

Наразі процеси деколонізації та декомунізації добре просуваються лише в кількох регіонах.

“Більше половини пам’ятників прибрали на Закарпатті , десь третину – на Івано-Франківщині, до десяти штук – на Тернопільщині і кілька на Рівненщині та Хмельниччині, також по одному у місті Рівне та Ірпені. Решту радянських солдатів не чіпають ніде. Львівщина зробила все для того, щоб ми до цього питання не повертались . Наразі ми намагаємось дотиснути це питання на Закарпатті та Прикарпатті, адже там реально всіх радянських солдатів покласти до кінця весни”, – розповів Вадим Поздняков.

За його словами, у Львівській області залишились лише “крихти” радянських мотивів. Зокрема, це мозаїчне панно з червоноармійцями та одиничні випадки неперейменованих вулиць.

“Можна сказати, що Львівщина подає приклад. Звісно залишилось ще декілька моментів, типу мозаїчного панно з червоноармійцями, на територіях військових частин ще треба дещо прибрати, однак це мінімальні рештки. Щодо перейменування вулиць, то по території Львівської області їх залишилось близько десяти – це крихти. Всі ці питання закриють найближчим часом”, – зазначив Вадим Поздняков.

Як розповів голова ГО «Деколонізація України» наразі немає областей, де зовсім не відбувається процес деколонізації, однак те, якими темпами просувається процес залежить від територіальних громад.

“Деякі області проводять цей процес(деколонізації) специфічно. До прикладу, Вінниця – це еталон, вони одні з перших в Україні провели перепоховання радянських солдатів, прибрали майже всі пам’ятники, вулиці перейменували, однак область ледь -ледь починає процес, там більше тисячі вулиць не перейменовані досі”, – додав Вадим Поздняков.

За словами спікера, зазвичай громади у яких процес йде найповільніше – це малобюджетні громади з низьким рівнем життя населення.

“Чим більш перспективне місто, чим більше там робочих місць і якісніший рівень життя, тим зазвичай там краще проходить декомунізація та деколонізація. Є зв’язок між рівнем освіти, рівнем достатку і бажанням декомунізації”, – розповів голова ГО «Деколонізація України».

Вадим Поздняков наголошує на тому, що наразі необхідно 5-6 областей повністю деколонізувати і лише тоді можна говорити про деколонізацію на загальнонаціональному рівні.

“ Ми не можемо знести радянські пам’ятники у Харкові, Краматорську, Ізюмі чи Лимані, поки ми не знесемо їх у Яремчі, Львові, Луцьку чи інших містах. Коли ми очистимо усі західні області, тоді можна починати працювати із центральними областями і тоді виносити законопроект на законодавчому рівні. Декомунізація в Україні має мати ефект доміно, відбувається поступово, хвилями”, – підсумував Вадим Поздняков.

Детальніше про те, як просувається деколонізація в Україні та що робити з памятниками після демонтажу дивітся у нашій програмі “Погляд з Хмарочоса” на на youtube-каналі LMN.