«Батьківство не має бути смугою перешкод»: як Львів хочуть зробити зручним для сімей з малими дітьми
У громадському транспорті Львова можуть з’явитися пріоритетні місця для вагітних і батьків з дітьми до трьох років. Про такий намір на Форумі доступності розповіла Софія Крушельницька, голова правління благодійної організації «Дія.МИ». Термінів поки немає: організація лише починає домовлятися з міським управлінням доступності.
Форум доступності «Місто для кожного: рівність, повага, комфорт» проходить у Львові вдруге, 10–11 листопада, в Центрі Шептицького УКУ. На таких подіях зазвичай говорять про пандуси, підйомники й крісла колісні. Але Софія Крушельницька привезла іншу тему: мама з візочком і тато з немовлям на руках теж щодня натрапляють на бар’єри, просто про це не заведено говорити як про доступність. І хоч у програмі її лекція називається «Безбар’єрне материнство». Сама вона послідовно каже «батьківство».
«Інклюзія — це включення кожного з нас у суспільство. Коли ми почнемо розуміти, що кожен з нас її потребує, тоді вона насправді запрацює», — каже Софія Крушельницька.
За її словами, йдеться не тільки про сім’ї, де інвалідність мають батьки чи діти:
«Кожен з нас на певному етапі життя може потребувати додаткової підтримки. Або взагалі просто підтримки».
Що це означає на практиці? Вагітна жінка має бути певна, що в трамваї сяде. Мама, виходячи в місто, має знати, де зможе погодувати дитину. А тато повинен мати місце де її перепеленати: кімнати з пеленальними столиками, зауважує Крушельницька, зазвичай розраховані тільки на жінок.
«Коли ми говоримо про безбар’єрне батьківство, ми говоримо про те, що тато теж може і має бути частиною життя дитини», — пояснює вона.
Окрема історія — ставлення.
«Поки жінка вагітна, її ще приймають. Вона всім подобається і не створює аж такого дискомфорту. Але батьки з маленькими дітьми вже можуть бути суспільству некомфортні», — каже Крушельницька. Тому безбар’єрне батьківство, за її словами, це ще й «про культуру турботи».
Місто формально з цим згодне. Батьків із дитячими візочками Львів зараховує до маломобільних груп, для яких облаштовує безбар’єрний маршрут. Таких мешканців у громаді майже 300 тисяч, приблизно третина населення.
Крушельницька називає п’ять речей, які, на її думку, роблять місто зручним для сімей із малюками:
«Це те, що ми зараз хочемо почати з містом. Можливо, перший крок змін», — каже вона.
Щодо паркування закон уже є. У жовтні 2025 року Верховна Рада зобов’язала власників паркувальних майданчиків відвести щонайменше 5% місць для водіїв,
які везуть дітей до трьох років. Про вагітних там сказано м’якше: влада має лише «сприяти» появі таких місць.
«На щастя, законодавство зараз працює на нашу користь. Але саме місто має важелі впливу й можливості, аби забезпечити ці місця хоча б біля громадських центрів і медичних закладів», — каже Крушельницька.
З кімнатами складніше. Востаннє їх у центрі Львова рахували журналісти ще 2017 року і знайшли дві. Свіжіших підрахунків у відкритому доступі немає. Каталог дружніх до дітей закладів у Львові теж уже пробували зібрати: він є на сайті «Батьки в дії».
«Якщо ми хочемо, щоб у нашому місті жили маленькі діти, щоб сім’ї зважувалися на ще одну дитину, а жінки хотіли бути мамами, ми мусимо їх підтримувати. І обіцяти, що забезпечимо потреби, які виникають ще до народження дитини», — каже Крушельницька.
Цифри на її боці. За перше півріччя 2026 року на Львівщині народилося 6 617 дітей, на 20% менше, ніж за ті самі місяці торік. Область при цьому лишається другою в країні після Києва.
«Батьківство не має бути смугою перешкод. Навпаки, воно має бути відчуттям щастя і задоволення», — додає вона.
До безбар’єрного батьківства Крушельницька прийшла не через теорію.
«Коли я вперше стала мамою, я зрозуміла, що мені потрібні додаткові знання. Я шукала їх сама», — розповідає вона.
Із цього пошуку виросли подкаст організації та безоплатна Школа відповідального батьківства для тих, хто чекає на дитину або виховує малюка до трьох років. Восени 2023-го школу відкривали в Радехові, і це була четверта громада. Тепер, за словами Крушельницької, їх тринадцять. Для батьків немовлят організація видала ще й буклет-«шпаргалку» з базовими знаннями про перший рік життя дитини.
«Саме тоді я зрозуміла, що ця тема недооцінена. Говорячи про безбар’єрність, доступність, інклюзію, ми забуваємо, що бути батьками теж вимагає підтримки. І це насправді складно. Якщо завдяки щасливим батькам можуть бути щасливі діти, то нам потрібно підтримувати батьків», — каже вона.
З управлінням доступності Львівської міськради «Дія.МИ» вже працює. Першим спільним кроком стала дитяча книжка про інклюзивний світ «Різні і круті»: за нею проводять інтерактивні уроки для молодших школярів.
Поки що це намір, а не рішення. Організація вивчила, як підтримку батьків влаштовано в інших країнах, і хоче разом з містом обрати, що з цього можна запровадити у Львові.
«Я поки тільки анонсую, що ми будемо співпрацювати. Але думаю, в майбутньому кожна вагітна жінка, кожна мама і кожен тато зможуть відчути наслідки цієї співпраці», — обіцяє Софія Крушельницька.
Підготувала Каріна Савка.
У селі на Стрийщині мешканці проти перейменування вулиці на честь загиблого Захисника
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
