«Благодійні фонди відмовляються підтримувати, бо дитина вже доросла»: Владиславу Карпіну потрібні гроші на лікування

реклама

«Владик веселий і дуже розумний хлопець. Коли їздили з ним в санаторії, завжди всі хотіли дружити із сином. Він наче притягує людей до себе своїм добрим серцем, – розповідає мати хлопця Ірина Карпін. – Син отримав черепно-мозкову травму при народженні. Я народжувала у природній спосіб, плід був дуже великим, а таз у мене малий. Дитину травмували, коли витягували. Крім того, у Дрогобицькому пологовому занесли стрептокок. У 12 днів його прооперували, видаливши пупкову вену, повністю вражену стрептококом. Потім виписали додому, наче нічого не було. Але я бачила, що щось не так. По лікарях чи не день в день їздила, казали, все нормально. А у 9 місяців таки поставили страшний діагноз ДЦП важкої форми».

«Жила заради дитини, але на роботі треба було поставити крапку. Працювала до того в санаторії у Трускавці. Коли син народився хворим, всю себе мусіла йому присвятити. Ще мама була молодша, то трохи мені допомагала. Потім зустріла чоловіка, він спочатку розумів мене, підтримував, та коли я народила сина йому, також від нас пішов. Розумію, бо жити у сім’ї, де є хвора дитина, важко», – додає жінка.

«Допомога – 4 тисячі. Двоє дітей. А витрати просто величезні. Реабілітація у Казявкіна-  25 тисяч, санаторій у Хаджибеї – 18 та 10 в санаторію у Великому Любіні. Це все витрати лише на Владислава, за себе ще мушу додатково платити, плюс витрати на дорогу. А ще мушу ставити на ноги 16-річного молодшого сина Ростислава та доглядати за 83-річною мамою. Взяти грошей просто нема де. Особливо зараз, у час карантину, всі відмовляють у помочі. Зупинити лікування сина не маю права, інакше він зляже і всі роки досягнень зупиняться. А успіхів у нього справді багато. Сам включає телевізор, може користуватися телефоном. Складає пазли, читає книжки із великими буквами. Він у мене закінчив 8 класів, вчителі приходили навчати його додому. Це дуже розумна і цікава дитина, якому дуже зараз потрібна допомога».