Чи вміють львівʼяни та гості міста розрізняти правдиві й фейкові новини? Опитування (ВІДЕО)

реклама

Деякі [люди] вміють, деякі не вміють. Я гадаю, що вмію. Інтуїція якась. 

Ну, я думаю, що вмію. Я гадаю, що недарма закінчувала чотири роки цієї спеціальності, [журналістики], тому думаю, що так. 

Напевно, що не вмію відрізняти фейкові новини від правдивих. Це дуже тяжко, але правдиві новини стараюся шукати на перевірених ресурсах. Але я знаю, що і там також можуть траплятися фейкові новини.

Ну, в першу чергу це дуже яскраві заголовки, наприклад, “Увага, читати всім обов’язково!”. Це зазвичай буде фейк або якийсь спам. Також, відсутність першоджерел. Тобто є просто новина, а звідки вона взята – невідомо. Ось тому це основне, на що я орієнтуюся.

Російська мова. Людина може невпевнено говорити, заїкатися. Ну, якась інтуїція, напевно, є. Я взагалі не сильно читаю новини, але популярні та перевірені джерела [так], я їм довіряю.

Як я перевіряю: перш за все треба посилатись на першоджерело. Якщо є посилання на першоджерело і ми можемо за ним перейти, глянути чи це насправді так, чи, наприклад, це сказав президент або хтось перекрутив його слова. Тобто, шукати першоджерело і перевіряти кілька джерел, яким ви довіряєте. Наприклад, не “Труха”, а “Львівич”.

«Першою ознакою фейку може бути емоційне забарвлення. Тобто автор новини або той, хто її писав чи опублікував, хотів в першу чергу викликати якусь емоцію. Це може бути як позитивна, так і негативна емоція. Це може бути якийсь гучний заголовок або гучна теза, але головне, як я вже сказав, викликати емоцію. Тому що, коли з’являється емоція, притуплюється критичне мислення, і тоді можна щось продовжувати навіювати в новині», – пояснює Віктор.

«Умовно, “британські експерти”, “дослідники”, “західні аналітики” – це дуже загальна назва, і під нею може бути будь-хто, хто не має експертної думки чи не має якісної аналітики. Тобто важливо дивитися, щоб було не просто посилання, а щоб це було якісне джерело. Також постає питання, що навіть якщо це джерело якісне, важливо, щоб новину передали достовірно. Щоб не було викривлення інформації, і звертати увагу на те, хто поширює новину. Наприклад, може бути таке, що ця новина є в різних джерелах, але її ніхто не поширив із якісних медіа. В Україні наприклад є білий список якісних медіа, який складає ІМІ. Якщо жодне з цих медіа не поширило –  це також може бути однією з ознак фейку», – розповідає Віктор.