Депутати, прокурори та російські бізнесмени: хто пиляє ліс на Старосамбірщині | Львівська мануфактура новин
Підтримати проект
регіональні новини
Депутати, прокурори та російські бізнесмени: хто пиляє ліс на Старосамбірщині
18 Березня, 16:00

Депутати, прокурори та російські бізнесмени: хто пиляє ліс на Старосамбірщині

Керівництво Львівської області не раз закидало, що ліс у нашому регіоні розкрадають місцеві жителі. ZAXID.NET з’ясував, хто ж стоїть за незаконними вирубками. Журналісти проаналізували ситуацію у найбільш проблемному Старосамбірському районі. З’яcували – на розпилюванні лісу заробляють прокурори, посадовці та депутати. Усі вони і справді – місцеві. Як виявилося, дехто з них співпрацює з російськими бізнесменами. І на території ворога збуває український ліс.

Збитки збитками, а бізнес працює

Трудовий шлях не одного місцевого посадовця починався із вузької лісової стежини.

Ось і 53-річний старосамбірський прокурор Михайло Дицький в молодості встиг попрацювати лісником Бориславського лісництва.

Прокурора добре знають щонайменше в трьох районах Львівщини. Михайло Дицький впродовж 18 років очолював районні прокуратури на Турківщині, Самбірщині і Старосамбірщині, аж поки в 2016 році після догани та наполягань громадських активістів  його звільнили з керівної посади.

Дицький продовжив працювати прокурором у Старосамбірському відділі Самбірської місцевої прокуратури. У грудні 2017 року він втрапив у скандал після того, як з’явився на роботі п’яним.

Але цікавим є ще один факт – на Старосамбірщині працює його рідний брат Зеновій. Від 1997 року він керує ТзОВ «Хирів-Сервіс». За даними YouControl, основний вид діяльності цього підприємства – виготовлення меблів. Серед інших видів діяльності вказане і лісопильне виробництво.

 

Восени 2016 року проти вирубок за участі Зеновія Дицького протестували мешканці села Верхня Сушиця. Вони блокували лісову дорогу, щоб вантажівки не могли вивезти з лісу вирубану деревину. За словами депутата Старосамбірської районної ради Івана Рапака, тоді Зеновій Дицький особисто керував завантаженням деревини, супроводжував машини і пояснював поліції «законність» дій лісорубів.

 

Фото: Ігор Зінкевич/Фейсбук. На фото: Прокурора Михайла Дицького сфотографували у грудні 2017-го, коли він тікав від поліції. Того дня він п’яним прийшов на роботу.

 

Попри подібні інциденти лісопильня брата прокурора в Хирові досі працює, хоча й декларує вкрай невисокі фінансові показники. Наприклад, у 2016 році фірма Зеновія Дицького заробила аж 15 тис. грн. А 2017 рік ТзОВ «ХирівСервіс» взагалі завершило «у мінусі» на 90 тис. грн. Такі збитки не відлякують Зеновія Дицького від заняття непростим бізнесом. Брат прокурора продовжує пиляти ліс.

Від батька до сина

Офіційно веде лісопильний бізнес і родина теперішнього голови Старосамбірської РДА Івана Грися. Посадовець 10 років працював лісозаготівельником, а від 2002 по 2015 рік – був мером Старого Самбора. Наприкінці останньої каденції на цій посаді він втрапив у земельний скандал, коли у кварталі, призначеному для учасників АТО, роздав ділянки місцевому прокурору, депутатам, своїм заступницям і родичам.

 

 

Фото: varianty.lviv.ua

 

У декларації за 2017 рік посадовець вказав, що він є кінцевим власником ТзОВ «СалюсГруп». Зареєстроване в селі Спас Старосамбірського району, підприємство займається лісопильним виробництвом і торгує деревиною. Керує цією лісопильнею – син голови РДА Володимир Грись. Він так само, як і батько, є помічником нардепа Андрія Лопушанського.

 

Депутат Старосамбірської районної ради Василь Курій розповідає, що Грись-молодший теж брав участь у конфліктних ситуаціях за участі лісорубів, активістів і правоохоронців.

 

«Біля села Розлуч активісти зупинили лісовози з вирубаною деревиною. Тоді вести діалог з поліцією на місці події приїхав саме Володимир Грись», – розповідає Василь Курій.

 

У 2017 році фірма Грисів задекларувала чистий прибуток на суму 110 тис. грн. Причиною скромних показників нібито стали витрати підприємства, які перевищили 2 млн грн.

Дружина голови РДА Оксана Грись теж має стосунок до лісового господарства – у 2018 році вона задекларувала 153 тис грн доходу від надання майна в оренду ДЛП «Старосамбірський Галсільліс».

Росіянин, ректор і депутат

Ще одним «лісовим магнатом» на Старосамбірщині є мешканець села Грозьово Володимир Верхоляк.

Він має у власності фермерське господарство АПК «Грозьово». Згідно документів, тут мали б розводити кіз та овець, та насправді – на території працює лісопильня. Нещодавно, наприкінці лютого, тут проводили перевірку працівники Держгеокадастру. Контролери і виявили – земельна ділянка, котру Верхоляк орендує у села, використовується не за цільовим призначенням. На території зафіксували великогабаритну техніку та багато деревини.

 

Окрім фермерського господарства АПК «Грозьово», Володимир Верхоляк  є власником і керівником ще двох лісопилень у селі Грозьовому – «Дари Бескид» і «ЦВТ «Прикарпаття». Останнє він заснував спільно з громадянином Російської Федерації Костянтином Афанасьєвим.

Ще три співзасновники підприємства: родич Верхоляка і теперішній депутат Старосамбірської районної ради Іван Пикус, син сільського голови Грозьового Руслан Поліжак та місцевий лісничий Іван Вархоляк.

 

«ЦВТ Прикарпаття» спеціалізується на експорті деревини за кордон. В інтернеті можна знайти інформацію про діяльність «молодої, проте надійної компанії», яка експортує деревину з українських Карпат до Естонії, Румунії, Молдови, Чехії, Німеччини, Туреччини та Росії.

 

На тому ж сайті вказаний контактний номер телефону – він належить одному із засновників «ЦВТ Прикарпаття», 27-річному депутатові Старосамбірської районної ради Іванові Пикусу.

Фото: зі сторінки Івана Пикуса на Фейсбук

 

У 2012-2016 роках Іван Пикус працював заступником директора «ЦВТ Прикарпаття». У 2015 році його обрали депутатом районної ради від «Народного контролю». Водночас Пикус є помічником депутата обласної ради від «Народного контролю»  Андрія Білоуса. Того самого, який є профільним заступником голови облради Олександра Ганущина і курує питання щодо роботи «Галсільлісу».

 

Депутатську діяльність в рідному районі Іван Пикус поєднує з викладанням на факультеті журналістики ЛНУ ім. Івана Франка. Офіс «ЦВТ Прикарпаття» розташований у сусідньому з факультетом журналістики будинком за адресою вул. Генерала Чупринки, 51.

Єдиний зареєстрований працівник «ЦВТ Прикарпаття» – це його двоюрідний дядько Володимир Верхоляк.

Володимир Верхоляк дійсно має звання професора і доктора наук. Він працював у Далекосхідному університеті, де викладав корейську мову.

Зв’язки у країнах Сходу допомогли ректорові розпочати активну підприємницьку діяльність. За даними російських реєстрів, Володимир Верхоляк у 2004-2018 роках був директором і засновником щонайменше 6 підприємств у Владивостоці: «Русско-Корейское инвестиционное агенство», «Азия Профит», «Роско Интернэшнл», «ПасификОушен Бридж Восток», «Вердикт», «Новый мир». Бізнес-інтереси Верхоляка стосувалися будівництва, оптової торгівлі та фінансових інвестицій. Остання фірма, де він був директором, припинила діяльність 24 серпня 2018 року.

 

«Від 2011 року я вийшов на пенсію і переїхав з Кореї та Китаю. Займався будівництвом і продажем крабів. А тепер вирішив повернутися до села, в якому виріс. П’ять років тому прийняв українське громадянство. Це якщо ви хочете спитати про агентів Путіна чи щось таке. Так, мій зять – громадянин Росії, але він вклав в компанію в Грозьовому 300 тисяч доларів. Я маю його виключити з засновників через громадянство?», – обурюється Володимир Верхоляк.

 

Підприємець запевняє, що його компанія не експортувала продукцію в Росію. Мовляв, на їхньому сайті розміщена помилкова інформація. Партнерами були лише європейські компанії, а впродовж останніх кілька років компанія працює лише на внутрішньому ринку.

Цікаво, що попри експорт деревини до багатьох європейських країн та Росії «ЦВТ Прикарпаття» не може похвалитися серйозними прибутками. У 2017 році підприємство задекларувало 240 тис. грн збитку, а у 2018 році всього 8 тис. грн чистого прибутку. Володимир Верхоляк пояснює такі показники вимушеним згортанням експорту деревини і закупівлею верстатів для виробництва складнішої продукції.

Він запевняє, що його підприємство працює в легальному полі, ліс купує за договорами у державних лісгоспів, а з масштабними нелегальними вирубками «Галсільлісу» не має нічого спільного. В унісон із двоюрідним дядьком висловлюється і співзасновник «ЦВТ Прикарпаття», депутат райради Іван Пикус.

Однак «LMN» вдалось з’ясувати, що принаймні протягом 2018 року ані у ДФС, ані у лісгоспах немає жодних відомостей про закупівлю цим підприємством деревини. Немає такої інформації і на сайті Prozorro. Тож за якою схемою «ЦВТ Прикарпаття» могли купувати ліс у державних лісгоспів – загадка.

Іван Пикус нарікає на кришування пилорам на Старосамбірщині, сімейні династії пилорамників з числа місцевих посадовців і правоохоронців, а також заявляє, що незабаром вийде з числа засновників лісопильної компанії.

 

«Я просто послухав свого родича, а зараз з того виходжу. Мені неприємно, що про мене говорять нібито я щось там кришую. Ті, хто займається нелегальними пилорамами в нашому районі, роблять все хитріше: записують на родичів, підставних осіб. Не роблять таких помилок, як я. А я зробив помилку, бо то не мій бізнес», – скаржиться Іван Пикус.

 

Та, незважаючи на те, що бізнес не його, пан Пикус все ж допомагав своєму дядькові. Наприклад, займався кадровими питаннями – шукав працівників для «ЦВТ Прикарпаття».

 

LMN стало відомо, що це далеко неповний перелік депутатів, чиновників та правоохоронців, які мають пряме відношення до пилорам і незаконної діяльності в лісі. Інформація збирається, систематизується для висвітлення та передачу правоохоронним органам.

А боргів – мільйони

«Галсільліс» – це комунальне лісове господарство, підпорядковане Львівській облраді. У 2018 році гучний скандал спричинило призначення керівника Старосамбірського «Галсільлісу» Дмитра Єдинака, який виконував обов’язки керівника від 2015 року. Кандидатуру Єдинака не підтримали депутати Старосамбірської районної ради та її голова Тетяна Терлецька. Попри це начальник обласного управління «Галсільлісу» Володимир Мельник підписав наказ про його призначення.

Незважаючи на відсутність лісовпорядних документів, багатомільйонні борги і заблоковані рахунки, Старосамбірський «Галсільліс» і далі здійснює вирубку. Після десятків кримінальних справ і наполягань громадськості зупинити діяльність лісової мафії 12 березня 2019 року депутати ЛОР проголосували за заборону рубок в межах парку «Королівські Бескиди» на території Старосамбірського району. Щоправда, процес створення парку ще триває, а його межі можуть визначати роками. Експерти та громадські активісти називають рішення ЛОР імітацією боротьби з незаконними вирубками.

 

 

«Рішення популістське і фейкове за своєю суттю. Воно не спрацює, оскільки лісгоспи мусять здійснювати господарську діяльність. Лісовий кодекс передбачає планові рубки дерев, і обласні депутати не можуть заперечити цього документу жодними заборонами. Замість боротьби з «чорними лісорубами» і схемами продажу «лівої» деревини депутати ЛОР імітують діяльність», – розповідає депутат Старосамбірської райради Василь Курій.

Із повним переліком пилорам у Старосамбірському районі, даними про їхню активність та
іменами офіційних власників можна ознайомитись за посиланням. 

 

Фото (основне): із сайту «ЦВТ Прикарпаття».

На фото: двоє людей працюють на підприємстві. Водночас офіційно зареєстрований єдиний працівник – керівник Володимир Верхоляк.

Відео