регіональні новини
Написати нам
Дівчинка стрибала по ліжках, коли побачила телефон, – «Миколай» Тарас Елейко
19 Грудня, 16:49

Дівчинка стрибала по ліжках, коли побачила телефон, – «Миколай» Тарас Елейко

Ірина Гнатів 

Майже 200 подарунків роздали «святі Миколаї» потребуючим діткам у  Городоцькому районі. Восьмеро місцевих чоловіків, одягнені у священичі фелони та митри, приходили вчора в їхні домівки.

Волонтери заздалегідь готувалися до свята, навідували дітей з родин, які потребують допомоги.  Їхні листи до святого Миколая публікували у «Фейсбуці». Кожен охочий міг придбати те, про що мріють діти. 74 пакунки сформували жителі району, а решта 120 – відомий благодійник Тарас Елейко.

Тарас також учора перевдягався у Миколая. Робить це вже 13 років поспіль.

 

«Цього року, на відміну від попередніх, діти менше просили продуктів, – розказує. – І це тішить, бо раніше було таке, що малеча писала: «Миколаю, принеси рис, гречку, олію..». Традиційно просять одяг та взуття. І що дуже радує, діти почали мріяти про щось дорожче – мобільні телефони, безпровідні колонки. Це величезне задоволення дивитися, як вони реагують на такі подарунки. За одяг, звісно, теж дякують. Одразу приміряють, біжать до дзеркала.  Але коли даруєш їм телефон – вони просто в ейфорії. Бо, мабуть, самі не вірили, що таке бажання може здійснитися. Я коли дав шестирічній дівчинці «телефон без кнопок» (саме так дитина писала в листі, – LMN) , вона на радощах туди-назад бігала по кімнаті і стрибала по ліжках. А одна дівчинка попросила смартфон для 13-річного брата. А той хлопець, як мене попереджали волонтери, ніколи не сміється. А тут на кілька хвилин просто застиг в усмішці».

 

telefon
elefon

Тарас каже, останніми роками стало менше дітей, які виховуються у сім’ях алкоголіків. Соціальні служби скерували їх в інтернати та дитбудинки, де про них подбають.

 

«Є багато родин, які хотіли б жити краще, та не можуть, – розказує Елейко. – Буває, жінка сама виховує дітей, бо чоловік помер. Або ж не стало обох батьків, і діти живуть з бабусею і дідусем. Їхні хати подекуди гірші, ніж курники. Стіни потріскані і заткані ганчірками, дах похилений. Але дивишся – діти чисто вдягнені, віршики гарно розказують. Дуже хочеться підтримати такі родини. Щоб діти розуміли – коли маєш мрію і віру, все буде добре.»

vbr
dity-1jpg
Схожі новини