«Провідна діяльність 5-річок – ігрова. Для них гра – не забаганка, а потреба, спосіб навчитися жити. Так вони вчаться повноцінному спілкуванню з однолітками, у них інтенсивно розвиваються всі психічні процеси, формуються нові мотиви й потреби. Але головне, що саме у грі дитина вчиться підпорядковувати своє «хочу» правилам. Вона готується до «потрібно», знайомиться з цим поняттям. І успішно балансує між «хочу» і «потрібно» у майбутньому. Тому перший клас для 5-річок має стати часом ігор, спілкування без шкільного оцінювання, – каже Наталія Сиротич. – У такому випадку нам потрібно нарешті перемалювати знайому картинку школи. Додати нових елементів, нових кольорів і дуже багато чого витерти ластиком назавжди. Це непросто, але можливо, якщо це робитимуть люди, які працюють з дітьми, а не тільки знають і вчать, як з ними працювати. 5 років – це передшкілля, але ніяк не школа. Тому або не 5 років, або інша школа».