“Ви собі просто не уявляєте, наскільки це для нашого села страшна трагедія, – розповідає отець села Петро Якимець. – Ще недавно він ходив на зустріч з випускниками у школу. Тоді всі так гарно про нього говорили. Казали, такий веселий, спілкувався зі всіма, доброзичливий. У той день ще раз всіх переконав у своїй доброті. Михайло був дуже чуйним хлопчиною. А який вродливий! Високий, поставний, на личку дуже гарний. Живе з батьками і старшим братом Іваном, який вже одружений. Ще не відомо, коли будемо хоронити Михайла, ніхто не підходив ще, напевно, у морг повезли тіло. Чутки просто по селі швидко ідуть, тому всі знають про трагедію”.
