“Вдома попередила, що буду жити у лікарні»: як медзаклади Львівщини підготувалися до коронавірусу

реклама

«Поки нам вистачає усіх необхідних засобів захисту, ліків. Ми просимо лише про соціальну допомогу. Перше – велика частина наших працівників мешкає поза межами Львова, тому просимо тих, хто доїжджає на роботу з районів, допомогти в доїзді персоналу лікарні. Медиків треба привозити на чергування та повертати після зміни додому, – каже заступник директора з медичної частини Львівської обласної інфекційної лікарні Ігор Берник. – Друге – хворі з підозрою на коронавірус не можуть виходити за межі палати, до них немає кому приходити – їх рідні на самоізоляції. Тому, якщо люди мають можливість передати змінний одяг та продукти, будемо вдячні».

«Зараз активно готуємося до серйозного напливу. Чекаємо на збільшення апаратів ШВЛ», – додає Ігор Берник.

«Наша лікарня оснащена настільки, наскільки це передбачено державою на такі випадки, – каже. – Зараз активно проводимо навчання персоналу, як приймати інфекційних хворих. Як медики сприймають те, що нашу лікарню внесли у список? А по-різному. Так, як люди реагують на новину, що їм доведеться робити те, що ніколи у житті не робили».

«Персонал налаштований позитивно. Деколи проскакує занепокоєння, бо ж ніколи не працювали з такими пацієнтами, але паніки немає. Зараз активно проводимо навчання, контактуємо з інфекціоністами, – говорить гендиректор госпіталю Максим Прикупенко. – Звісно, не можу запевняти, що ми повністю усім забезпечені. Є потреба у костюмах та респіраторах. Та максимально до понеділка хочемо вирішити це питання. У госпіталі маємо 8 апаратів ШВЛ, ще один замовили».

«З реанімації виписують людей, бо місця потрібні для хворих на цей вірус. Люди бережіть себе, бо в таких медичних установах вам тільки допоможуть померти», – каже LMN Катерина Сікорка зі Стебника.

«Поки обіцяють забезпечити необхідним. Було ініційовано 2 сесії: Стебницької міської ради і Дрогобицької міської ради щодо спільного звернення до ЛОДА. Дрогобич маніпулює, адже говорить про 14 апаратів штучного дихання. Але ШВЛ і апарат штучного дихання – є різниця, особливо у складних станах. Тому треба саме ШВЛ. Обіцяли завезти до кінця тижня хоча б тести, засоби індивідуального захисту, ліки на днів 7-10. Ми – не Санжари, але у п’ятницю, 20 березня, спитаємо виконувача обов’язків головного лікаря про те, що поступило», – каже член виконкому Стебницької міської ради Ольга Мицак.

«Лише 17 березня виконком виділив з резервного фонду 140 тисяч гривень для додаткової кисневої системи, захисного одягу та медикаментів у лікарні. Ще 100 тисяч гривень – для центру первинної допомоги. При сьогоднішній вартості засобів захисту – це лише на кілька днів. А на їх придбання стоять черги. Також вражають ціни, за якими їх закуповують – це в час пандемії схоже на мародерство», – каже стрийський активіст Юрій Левицький.

«У нас резервна лікарня, на випадок, якщо львівські уже не зможуть приймати пацієнтів. Але ми уже частково готові до приймання таких хворих. Ще коли почалася пандемія у Китаї, провели навчання працівників. Вчилися, як розпізнавати хворого на коронавірус, і навіть, як правильно одягати захисний костюм. Серед персоналу – все спокійно, ніхто не панікує. Зі засобів захисту маємо 8 протичумних костюмів, 20 – одноразових. Ще нам їх обіцяють, але кажуть, що зараз ажіотаж. Масками ми забезпечені повністю, але для коронавірусу треба респіратори – маємо 50, обіцяють ще 200, – розповідає медик. – Зараз ставимо кисневі точки. Дезінфекційними засобами забезпечені. Проблема у нас, як усюди, з тест-системами – їх нуль. Тому аналізи відправляємо на Київ. Уже мали варіант закупити тест-системи – 25 штук за 11 тисяч гривень. Але коли дійшло до справи, їх вже не було. Зараз важливо, аби люди дотримувалися карантину. Усі мають зрозуміти, що для коронавірусу немає специфічного лікування, їх врятує лише профілактика».

«Респіратори, окуляри і спецзахист для лікарів не привіз часом? Чи ми в паперових масках приймати будемо? – питає сімейний лікар Людмила Сивак. – Про настрої у колективі щодо нашої «готовності» ви, напевно, в курсі».

«З предметами захисту ситуація непроста по Україні, поступово ці питання вирішуються. Захисні костюми для нас буде шити Львів», – пояснює Касян.

«У нас більшість медичного обладнання – з Америки. Головний лікар завжди шукає іноземних спонсорів та виграє у різних міжнародних програмах, – зазначає Юрій Карвацький з Кам’янки-Бузької. – У лікарні зроблений євроремонт, поміняні вікна. У палати приємно зайти – усюди чистота».

«Вчора близько п’ятої години отримали наказ, що до п’ятниці усіх своїх хворих маємо виписати, або перевести. Маємо двох пацієнтів з пневмонією. Їх скеруємо у лікарню в Добротвір. Наші лікарі – хірурги, гінекологи та інші – розуміють, що тепер усі стануть інфекціоністами. І команда до цього готова. Були, звісно, люди серед персоналу, які боялися, бо в них, до прикладу, малі діти вдома – то такі взяли відпустки. Ті, що залишилися, хочуть допомагати людям, – каже Марія Михайлівна. –  Але медиків потрібно захистити. Уже маємо 10 комплектів костюмів. Можливо, не такі, як треба, але маємо. Замовили дезінфікуючі засоби, 140 комбінезонів, окуляри – усього вистачить на 10 днів. Але сподіваємося на додаткове фінансування».

«Ще просимо нам перевезти з Бродів та Буська. У нас вже був один пацієнт з підозрою на коронавірус. Його виявили в первинній ланці, одразу скерували у Львівську інфекційну. Він повернувся від мами з Італії. У нього підтвердився грип типу А. Тоді ми зрозуміли, що готові працювати, – додає лікар. – Удома я попередила, що, коли з’являться хворі на коронавірус, буду жити у лікарні. У мене майже дорослі діти – 15 та 18 років – мають зрозуміти. У чоловіка теж робота, пов’язана з порятунком людей. То він мене підтримує. Надіємося, що коли буде бракувати лікарів, до нас долучаться фахівці з інших медзакладів».

«У нас з елементарною ангіною завжди скеровували у Новояворівськ. Там сучасна, добре оснащена лікарня. У нашій ж, напевно, жодного апарату ШВЛ немає, – пише у місцевій Фейсбук-групі яворівчанка Уляна. – Поряд дитяче та пологове відділення. І вже одного пацієнта з підозрою на корону госпіталізовували у нашій лікарні. Добре, що діагноз не підтвердився».

“На жаль, лікарню у резервний фонд занесли, але оснащенням не забезпечили, – каже медик. – З цим пацієнтом вже мали репетицію, де побачили, наскільки готові приймати таких хворих. Гарно спрацював колектив – хворого ізолювали, відділення закрили, «швидку» викликали. Через три години ми вже знали, що це грип типу А”.

«Тішить, що ми не в першому рангу. Поки біда до нас дійде, встигнемо нормально підготуватися. На даний час проводимо тренувальні заняття для персоналу. Ввели карантинний режим – у стаціонар не приймаємо планових хворих, виписали тих, хто закінчив лікування. І чекаємо коштів, які нам виділили на устаткування. Ми – не інфекційна лікарня, тому поки маємо лише мінімум по необхідних засобах захисту від коронавірусу. Є три апарати штучної вентиляції легень. Обіцяли, якщо треба буде, ще підвезуть», – каже головний лікар Роман Пукало.