На початку уроку дітям завжди кажу, що якщо встигнемо опрацювати тему, додому завдань не буду давати, а таке буває дуже-дуже рідко… Встигнути на уроці – нереально, ще додому не давати завдань. А як вимагати тоді? Бийся, вчителько, головою об стінку. Звідти і ростуть ноги репетиторства у початковій школі. Я вважаю, що його не треба, але разом з тим я беру на додаткові заняття дітей. Це парадокси сучасної освіти. Сучасним батькам усе, аби пошвидше, аби полегше, – завершує Наталія Броніславівна.