Фортифікаційні споруди неефективні чи хтось знову «відмив» собі гроші? (ВІДЕО)

реклама

У 2024 році уряд виділив понад 20 мільярдів гривень на створення укріплень. Загалом Харківська ОВА витратила 7 мільярдів гривень, «зливши» їх на підставні фірми аватарів. Детальніше про ситуацію на Харківщині та про фортифікаційні споруди розповів Геннадій Кривошея, нардеп VIII скликання у етері програми «Помануфактуримо»

За дивним збігом обставин департамент Харківської ОВА для оборонних закупівель обирав нещодавно зареєстровані невідомі фірми і ФОПів. Окрім того, самі власники фірм не схожі на успішних бізнесменів і бізнесвумен; мають судові справи, в тому числі за крадіжку віскі.

За три місяці після реєстрації ФОПа, департамент ОВА укладає з Ігорем Чаусом прямі договори на постачання деревини на мільйони гривень. Хоч ще у липні 2023 року він мав виконавче провадження за штраф від поліції. Раніше ж його визнавали винним за крадіжку півлітрового “Джек Деніелс” в АТБ. За крадене віскі він відпрацьовував 100 годин громадських робіт.

«До кожної фортифікаційної споруди є свої вимоги, в залежності від відстані до кордону противника. Щодо закупівель деревини у ноунеймів, то можу сказати, що ми уже рік займаємося тим, що частину державних підприємств МО ми намагаємося передати, а частину вже передали до Фонду держмайна. А є частина держпідприємств, робота яких направлена саме на забезпечення будівництва таких споруд, то ж вони можуть давати по правильній ціні. І що надважливо, усі ці оборонні споруди мають прийматися людьми, які ведуть оборонні дії, які захищають позиції. Але чи взагалі військові іх бачили – питання», – розповів в етері Геннадій Кривошея.

У Міністерстві оборони наголошують, що фортифікації будують у три рубежі, — перший рубіж, розташований у півтора-шести кілометрах від кордону з росією, утримують та обладнують власноруч військові підрозділи. Там про використання важкої техніки та залізобетонних споруд не йдеться. Найбільш підготовленим є третій оборонний рубіж, який облаштовують на відстані від 17 до 35 кілометрів від кордону. Будівництво замовляють обладміністрації, працюють цивільні підрядники і фахові інженери. Там використовують залізобетонні споруди та засоби інженерного озброєння. На другій лінії оборони основним матеріалом є дерево, а не бетон. Це переважно траншеї та бліндажі з дерев’яним перекриттям. Тут працювати небезпечніше, тому будують не цивільні підрядники, а інженерні війська, які мають значно менше працівників і техніки. Будувати такі захисні споруди там, де зараз тривають найзапекліші бої – вкрай важко, адже там постійні обстріли.

«Чи будуть там побудовані фортифікаційні споруди і якої якості – це потрібно контролювати, адже ми розуміємо, якщо кошти виділили фейковим підприємствам, то про які захисні споруди для військових може іти мова? Найперше має бути зацікавлена військова адміністрація, має бути посилений громадський контроль. Також є питання до тих, хто відбирав ці фейкові компанії і за це мають понести покарання ті керівники, які приймали відповідні рішення. Адже від цього напряму залежать життя наших військових і збереження наших територій», – додав Геннадій Кривошея.