«Фронт пульсує щодня»: офіцер 24-ї бригади — про оборону Часового Яру та патронатну службу «Хоробрі серця» (ВІДЕО) | Львівська мануфактура новин
«Фронт пульсує щодня»: офіцер 24-ї бригади — про оборону Часового Яру та патронатну службу «Хоробрі серця» (ВІДЕО)
10 Травня, 20:25
logo-black

«Фронт пульсує щодня»: офіцер 24-ї бригади — про оборону Часового Яру та патронатну службу «Хоробрі серця» (ВІДЕО)

Попри щоденні втрати та штурми, про реальну ситуацію на передовій говорять нечасто. В інтерв’ю для «Голосу фронту» офіцер 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Іван Татауров розповідає про бої за Часів Яр, чому мовчання шкодить обороні, і як бійці самотужки створили патронатну службу «Хоробрі серця» для родин загиблих і поранених.

— Розкажіть трохи про свій власний бойовий шлях.

— На фронті я з травня 2014 року. Пройшов звільнення Слов’янська, Краматорська… Тоді й одягнув погони. Відтоді не покидав строю — й зараз продовжую захищати нашу землю.

— Пане Іване, яка зараз ситуація на фронті? Наскільки вона критична?

— Війна нікуди не зникла. Фронт активний — майже 1500 кілометрів. Штурми відбуваються щодня. Ми щодня маємо втрати — загиблих і поранених хлопців та дівчат. Але в інформаційному просторі це часто замовчується. Люди читають про «прильоти», але не бачать реальності — тієї, що щодня точиться на лінії вогню. Наша ділянка — Часів Яр. Це одна з найгарячіших точок. Там тримає оборону наша 24-та бригада. Важко, як і всім, але ми боремось і тримаємо кожен метр української землі.

— Ви керували патронатною службою «Хоробрі серця». Як виникла ідея створити її?

— Проєкт стартував у 2024 році, але розмови про нього з нашим командиром, полковником Іваном Волішевським, почалися ще у 2023-му. Я з 2015 року працював із родинами загиблих і поранених, і в 24-й бригаді ми змогли масштабувати цю роботу. Все почалося з нагородження наших полеглих побратимів на День добровольця 2023 року. Тоді вперше вручили орден «Хрест Героя» родинам. Потім ми почали робити такі вшанування щомісяця у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Але на цьому не зупинилися. Ми почали комунікувати з родинами: питали, чим можемо допомогти. Бо, на жаль, ніхто системно цим не займався. А родини наших героїв не мають залишатися самі — ні з виплатами, ні з документами, ні з тиском бюрократії. І ми, як сучасна бригада, взяли це на себе. Це — наша відповідальність.

— Як працювала служба?

— Ми відкрили чотири гарячі лінії: з питань загиблих, поранених, полонених і безвісти зниклих. Цим займаються самі військові — від діловодів до тих, хто веде розслідування обставин. Кульмінацією стало відкриття 28 серпня 2024 року хабу для родин у центрі Львова — місця, де можна не лише отримати інформацію, а й фізично звернутися, подати заяву, відчути підтримку.

— Розкажіть про те, як ви привезли танки.

— У нас було два трофейні танки, які ми передали на тимчасове зберігання в музей. І коли у бригади з’явилася потреба, ми повернули їх для евакуації важкої техніки. Бригада їх модернізувала, і згодом, окрім важкої техніки, ними почали евакуйовувати й поранених бійців. Тепер це — потужна машина, яка рятує військових із поля бою.

 

Що зараз відбувається зі службою «Хоробрі серця», куди звертатися родинам 24-ї бригади та як працює новий хаб — дивіться у програмі «Голос фронту».

 

User Image
Олена Лещенко