«Я хочу відчувати справедливість»: В’ячеславу Зінченку продовжили арешт без права на заставу

У Шевченківському районному суді Львова відбулося чергове засідання у справі В’ячеслава Зінченка, якого обвинувачують у вбивстві Ірини Фаріон. За рішенням суду, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено ще на 60 діб без можливості внесення застави. Про це повідомила кореспондентка LMN Роксолана Іваніцька із зали суду.

Початок засідання відбувся після 10:00. Обвинуваченого доставили до судової зали. На слухання також прибули потерпіла Софія Особа разом із адвокаткою Наталією Романик та прокурор Дмитро Петльований.

Захисник Ігор Сулима брав участь у засіданні онлайн. Інший адвокат Володимир Вороняк повідомив про відсутність через сімейні обставини.

Під час виступу прокурор наполягав на необхідності залишити Зінченка під вартою, аргументуючи це збереженням ризиків, які стали підставою для обрання та неодноразового продовження запобіжного заходу.

Крім того, сторона обвинувачення вважає, що існує ймовірність вчинення нових правопорушень у разі зміни запобіжного заходу.

Натомість В’ячеслав Зінченко заявив, що рішення суду є надмірним і несправедливим. Він наголосив, що не погоджується з найсуворішим видом запобіжного заходу та просив розглянути можливість більш м’якої альтернативи.

“Коли я сиджу в СІЗО, я вмикаю телевізор і бачу, що по справі “Мідас” в нас є прецеденти, коли люди уникнули відповідальності, але їхні спільники все одно виходять з СІЗО і вільно пересуваються по країні. Коли я бачу, що Тимошенко вільно пересувається по країні, Крупа вільно пересувається по країні, держзрадники виходять під домашній арешт, колаборанти уникають відповідальності за рахунок того, що їх міняють в росію. А я в цей час мушу сидіти. Я не розумію, чому? Мій батько воює на фронті, він вже нагороджений президентом за оборону України, а я мушу сидіти. Але він не за це воює, щоб я тут сидів, а всі гуляли на волі. Я хочу відчувати справедливість, якщо сиджу я — то хай сидять всі інші підозрювані. Але якщо всі інші обвинувачені і підозрювані виходять на волю, я теж хочу вийти на волю”, — каже обвинувачений.

Також він зазначив, що після події залишався у Львові, проживав в орендованому житлі, не переховувався та самостійно пересувався країною, зокрема придбав квиток на потяг за власним ім’ям. Зінченко звернувся до суду з проханням змінити тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Адвокат Ігор Сулима підтримав позицію підзахисного та закликав суд змінити запобіжний захід, заявивши про відсутність ризиків впливу на свідків чи перешкоджання розгляду справи.

Натомість представниця потерпілої сторони Наталія Романик вважає доводи захисту безпідставними та такими, що не впливають на рішення щодо запобіжного заходу.

“Зінченко вказує, що його батько воює і є захисником України і нагороджений. Це чудово, це правда. Але наступний логічний висновок є, що це ніяким чином не пов’язано з особою Зінченка. Наступне, Зінченко просить справедливості і говорить, що інші на зразок Міндіча та інших відомих осіб, які отримали підозри, щодо них застосовуються альтернативні запобіжні заходи, а до нього ні. Так от, це знову ж таки свідома логічна помилка, оскільки тих осіб, про яких говорить Зінченко, не обвинувачують у злочинах із застосуванням насильства. Саме цей момент дає можливість суду не застосовувати альтернативного запобіжного заходу”, — каже вона.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив рішення — запобіжний захід залишити без змін.

Попередні засідання у справі неодноразово переносилися через відсутність захисників. Востаннє розгляд по суті відбувався 16 грудня.