Біль втрати кожен переживає по-різному. Львівський художник Богдан Збриський каже, що найважчу розмову у своєму житті продовжує вже не словами, а картинами. Понад 60 його робіт увійшли до виставки «Про вічність», яку митець присвятив пам’яті свого сина Ростислава, військовослужбовця ЗСУ, який загинув на Харківщині. Експозиція відкрилася у Львівському палаці мистецтв. Для LMN митець розкрив її головну ідею та згадав спільні спогади із сином.
«Ростислав сказав: “Я вирішив. Тут такі добрі, хороші люди, що я з ними поїду”. Він був під Харковом, возив офіцерів і потрапив на міну. Тоді майор вилетів і залишився живим, а син загинув», – розповідає Богдан Збриський.
Пан Богдан розповідає, що Ростислав був для нього не лише сином, а й наставником. Він навчав інженерних тонкощів та допомагав опанувати комп’ютер. Мати ж найбільше підкреслює його людяність. Жінка розповідає, що побратими так поважали її сина, що встановили пам’ятник на місці його загибелі.
«Син мій був такий, що він дуже любив читати, любив звірят всяких, котика мав, то я тепер ним опікуюся. Але читав він дуже багато. Ідем, розмовляєм з ним по вулиці, а він мені таку фразу гарну сказав, я кажу: “Ого! А хто ж то так сказав?”. Він каже Кант, я думаю “що і Канта знає?”», – згадує мати Дара Збриська.
Через війну 125-а окрема бригада втратила чимало захисників, серед яких і Ростислав. Його життя обірвалося 29 липня 2022 року поблизу селища Тимофіївка. Тому сьогодні пан Богдан присвячує свої роботи кожному полеглому Захиснику.
Водночас він додає: ця виставка не лише про скорботу. Це глибока філософія життя та багаторічні творчі роздуми, втілені на полотні.
