«Після звірств, які залишили по собі перші «совєти», а це десятки тисяч закатованих та розстріляних у тюрмах і сотні тисяч вивезених у Сибір, галичани природно ставилися до Радянського Союзу вороже. Це був 43-рік. До Західної України знову наближався фронт і червона орда зі сходу. А з нею – НКВД, радянські кати і тюрми, заслання до Сибіру. Відтак хлопці не мали іншого виходу, ніж взяти до рук зброю та битися на боці нацистської Німеччини. Тому всі вони для нас герої», – зауважують в УГП.