Чому під час блекаутів зникають мобільний зв’язок та інтернет: пояснення Мінцифри | Львівська мануфактура новин
26 Січня, 19:59
logo-black

Чому під час блекаутів зникають мобільний зв’язок та інтернет: пояснення Мінцифри

Під час тривалих відключень електроенергії мешканці Львівщини та інших регіонів часто скаржаться на повне зникнення мобільного зв’язку й інтернету. Чому це відбувається, наскільки стійкими стали мережі з 2022 року та що можуть зробити самі користувачі, аби залишатися онлайн під час блекаутів, LMN розповів заступник міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури Станіслав Прибитько.

 

Пане Станіславе, чому під час відключень електроенергії у багатьох містах і громадах повністю зникає мобільний зв’язок та інтернет? Від чого це залежить?

Базові станції мобільного зв’язку працюють від електромережі. Коли зникає світло, вони автоматично переходять на живлення від вбудованих акумуляторів. Варто зазначити, що оператори мобільного зв’язку зробили великий крок уперед порівняно з 2022 роком. Тоді акумулятори тримали заряд лише 1–2 години. Сьогодні 92% базових станцій уже обладнані батареями, які можуть працювати до 8 годин без електроенергії.

Коли акумулятори розряджаються – вмикаються генератори. Наразі ними забезпечено понад 36% мережі, що дозволяє підтримувати зв’язок понад три доби. Загалом оператори законтрактували близько 15 тисяч генераторів, частина з яких уже доставлена в Україну.

Чому ж зв’язок іноді все-таки зникає?

Це поєднання фізики та логістики. У сильні морози акумулятори розряджаються швидше, так само як і при піковому навантаженні, коли одночасно користуються мережею тисячі людей. Крім того, доставка пального й запуск генератора потребують часу. Якщо світла немає, скажімо, 15 годин, акумулятори повністю сідають, а кілька годин електропостачання не завжди достатньо, щоб їх зарядити. Втім, загальна стійкість системи зараз у рази вища, ніж на початку повномасштабного вторгнення.

Чи можуть користувачі самі щось зробити, щоб мати інтернет і зв’язок під час блекаутів? Які поради ви б дали?

Так, і найкраще рішення – це енергонезалежний інтернет на базі технології xPON. Це оптоволоконний зв’язок, який не залежить від наявності електроенергії ані у будинку, ані на проміжних вузлах.

Що потрібно зробити:

  1. Підключити xPON у провайдера, який надає таку послугу.

  2. Забезпечити живлення для роутера та ONU-модему – достатньо звичайного павербанка.

У такому разі Wi-Fi працюватиме навіть тоді, коли все місто без світла. Ви зможете телефонувати через месенджери навіть у разі падіння мобільної мережі. В Україні понад 1300 провайдерів надають послуги xPON, у Львівській області – близько 120, у самому Львові – 59.

Є ще один важливий момент: користуючись xPON, ви допомагаєте іншим. Мобільна мережа має обмежену ємність. Коли під час блекауту люди масово переходять з домашнього Wi-Fi на мобільний інтернет, вишки просто не витримують навантаження. Залишаючись на домашньому Wi-Fi, ви розвантажуєте мережу й даєте можливість додзвонитися тим, кому це критично важливо.

План «Б» для мобільного зв’язку – національний роумінг. Якщо ваш оператор не ловить, зайдіть у налаштування телефону й вручну оберіть іншого оператора. Наприклад, замість Vodafone – Kyivstar або lifecell. Це проста дія, яка реально працює.

Чи є регіональні відмінності у забезпеченні резервним живленням між містами та селами?

Часто різниця, яку відчувають люди, – це радше оптична ілюзія. У містах базові станції розташовані щільніше. Якщо одна вийшла з ладу, телефон може підхопити сигнал від сусідньої. У селах відстань між станціями більша, тому зникнення однієї вишки відчувається значно гостріше. Водночас, оператори встановлюють акумулятори та генератори по всій країні без винятків. Незалежно від того, де проживають українці, у місті чи в селі, вони мають залишатися на зв’язку.

У яких випадках забезпечити зв’язок фізично неможливо, навіть якщо є резервне живлення?

Є кілька таких ситуацій: перша – безпека. Інженери не можуть заправляти генератори під час повітряних тривог або обстрілів. Життя людей важливіше.

Друга – фізика. На морозі ємність будь-яких акумуляторів зменшується, саме тому оператори зараз активно інвестують у генератори.

І третя – людський фактор. Буває, що мешканці не дозволяють встановлювати генератори біля базових станцій через шум. Це парадокс: люди хочуть зв’язок, але блокують обладнання, яке цей зв’язок забезпечує. У таких випадках бригади мобільних операторів змушені працювати ще й як медіатори, пояснюючи, що генератор –  це плата за можливість бути онлайн.

Оператори мають тисячі генераторів, але фізично не можуть бути всюди одночасно. Тому держава дала громадам інструмент допомоги: урядова постанова дозволяє місцевій владі офіційно використовувати свої ресурси для живлення базових станцій. Стійкий зв’язок під час знеструмлень – це спільна відповідальність бізнесу та громад заради людей.

User Image
Вікторія Вітер
  • 0
  • 47
Схожі інтерв'ю