«У таборі її поезія звучала вдвічі сильніше»: дисидент Мирослав Маринович про Ліну Костенко

Поезія Ліни Костенко стала не просто літературою, а внутрішньою опорою для тих, хто переживав найважчі випробування. Її тексти читали навіть у неволі – і там вони набували особливого значення. Про це в етері «Помануфактуримо» повідомив Мирослав Маринович, громадський діяч, дисидент, член-засновник Української гельсинської групи та радник ректора Українського католицького університету.

Її сила не лише в римі чи формі, а у самій суті поезії й здатності передавати глибокий філософський зміст через слово. Вона продовжила традицію, започатковану Лесею Українкою, і стала однією з найвизначніших поеток в українській літературі. Її творчість, це не просто мистецтво, а форма духовної боротьби.

У класичному розумінні ні, але вона була представницею покоління шістдесятників і символом внутрішньої свободи. Її боротьба проявлялася у творчості, у здатності залишатися чесною з собою і суспільством. Вона уособлює те, що можна назвати «прямостоянням» – моральною незламністю.

Це сталося під час ув’язнення. Саме тоді вдалося отримати її збірку «Неповторність», яку вдалось замовити поштою. Для українців у таборі це було надзвичайне пережиття, адже поезія Костенко звучала особливо глибоко. У тих умовах сприйняття слова посилювалося в рази, і кожен рядок відгукувався значно сильніше, ніж на волі.

У таборі поезія набувала іншого виміру. Звичні тексти відкривалися по-новому, ставали більш гострими й особистими. Слова, які могли здаватися просто красивими, там наповнювалися глибоким сенсом і переживалися як частина власного досвіду. Саме тому її поезія в неволі звучала значно потужніше.

Її роль є винятковою. Вона не просто поетеса, а одна з ключових постатей української літератури. Її творчість – це не лише мистецтво, а й духовна опора для суспільства. Вона зуміла передати глибокі сенси, які залишаються актуальними незалежно від часу.

На мою думку, після Лесі Українки саме Ліна Костенко стала поетесою такого рівня. Це порівняння стосується не лише майстерності, а й масштабу мислення, глибини текстів і впливу на українську культуру. Її поезія має ту ж силу і значення, які формують національну свідомість.