Історія Людмили Бабак та її 13-річного сина Дениса

Родина із села Засулля, Полтавська область — про відновлення, силу та незабутні зміни після Recovery Camp.

Родина Людмили Бабак із села Засулля Полтавської області виховує 13-річного Дениса — відкритого, чутливого хлопця, який має синдром Дауна. Він росте дуже щирим, емоційним і добрим, а мама завжди шукає для нього можливості розвиватися та відкривати світ без страхів і бар’єрів. Коли вони прибули до Recovery Camp, Людмила відчувала ціле море передчуттів: позитив, пригоди, відновлення, бажання наповнитися життям.

«Всередині мене ніби перевертало від очікування — це ті самі емоції, коли ще нічого не спробував, але тебе вже тягне вперед», — згадує вона.

До табору будні були сповнені втомою: сірість днів, тривога, одноманітність, нестача спілкування та постійні думки про проблеми й виклики, які щодня несе виховання особливої дитини. Але Recovery Camp привніс у їхнє життя зовсім інші кольори. Щоденні події — активності, творчість, конкурси, нові знайомства й атмосфера прийняття — працювали як цілюще середовище. Навіть проживання в сучасному готелі, смачна кухня та продуманість дрібниць додавали тепла й відчуття турботи. Та найбільше Людмилу торкали вечірні обійми — щирі, без причин, просто так, від душі.

«Це було до мурах, до мокрих очей…» — говорить мама.

Особливий момент — Гімн України. Для Людмили це був ковток гордості, нагадування про силу та незламність, яку вони всі несуть у собі. А для Дениса найемоційнішим став момент прощання. У передостанній день він довго та щиро обіймав Вікторію й плакав… Людмила стояла поруч і теж не стримувала сліз, бо бачила: син проживає важливий досвід любові, підтримки та приналежності. Для дитини з синдромом Дауна такі моменти — надзвичайно цінні, бо вони будують довіру, сміливість і віру в себе.

Повернувшись додому, Людмила відчула друге дихання:
— я вмотивована;
— я емоційно стабільна;
— я готова рухатися вперед і перемагати.

Поради психологів допомогли їй глибше зрозуміти себе й навчитися реагувати спокійніше. Вона каже: «Спокійна мама — це спокійна сім’я». Тепер вона хоче більше займатися спортом, піклуватися про себе, подорожувати разом із родиною, підтримувати зв’язок із мамами, з якими познайомилась у таборі.

І всім іншим мамам Людмила передає щирі слова:

«Кидайте все, беріть валізи й дитину — і їхайте. Робота зачекає. Школа зачекає. А такого відновлення вдома не отримаєш. Це шанс, який дається не завжди. Не вагайтеся — дійте!»

З великою вдячністю та повагою до команди Recovery Camp, Людмила Бабак, с. Засулля, Полтавська область

Ця публікація створена у межах проєкту «Захист та психічне здоров’я дітей вразливих категорій в Україні» від міжнародної благодійної організації @sos_cv_ukraine. Матеріали, розроблені у рамках проєкту, не обовʼязково відображають офіційну позицію СОС Дитячі Містечка Україна
Проєкт організовує: @sincere.heart.foundation
Координатор проєкту: Христина Дудашвілі