Історія про те, як у Буську палац рятують

Юлія Степанюк

Ціна питання – десятки мільйонів гривень

Працівники Краєзнавчого музею міста Буська започаткували ініціативу “Врятуємо палац”. Маленькими кроками планують зробити велику справу. Небайдужі бужани збираються на толоку біля палацу, прибираючи занедбану територію.

Із кожним роком ця пам’ятка архітектури руйнується. Дах протікає, дубовий паркет вкрадено, на вікнах побиті шибки, територія довкола палацу занедбана. Впродовж останніх десяти років громада Буська боролася за передачу майнового комплексу колишньої військової частини, на якій і розташований Палац, у власність міста. Сподівалися, що це вирішить проблему пам’ятки архітектури. Але після того, як Палац передали у власність міста, стало зрозуміло, що міському бюджету самотужки не під силу реставрувати і утримувати приміщення Палацу. Зараз ціна питання вимірюється не мільйонами, а десятками мільйонів гривень. А це 3-4 річних бюджети Буська.

“Зрозуміло, що витрачати такі кошти на одну споруду (хай навіть дуже перспективну) міська влада не те що не погодиться, а просто не має фізичної можливості. Перспективи фінансування з державного чи обласного бюджетів теж дуже примарні. Проблема ускладнюється ще й бюрократичною тяганиною. Міська рада вже двічі виділяла кошти на аварійний ремонт даху (минулого року 400, а цього – 600 тис. грн.), але банально не може освоїти ці кошти через гальмування з боку київської влади і профільних міністерств,” – розповідає Ціхоцький Іван, краєзнавець, доцент кафедри української мови ЛНУ ім. І.Франка

Виходить замкнуте коло. Через те, що Палац має статус пам’ятки архітектури місцевого значення, будь-які роботи з його реконструкції чи реставрації мають починатися з проектно-кошторисної документації. А її вартість у декільки разів може перевищувати вартість самих робіт.

Палац Бадені має статус пам’ятки архітектури місцевого значення, це дідична резиденція власників Буська. Палац зведений у класицистичному стилі, побудований упродовж 1810-1870 рр. Будівля була родовим гніздом декількох поколінь династій графів Мієрів і Бадені. Найвідоміший власник палацу – Казимир Бадені, прем’єр-міністр і міністр внутрішніх справ Австро-Угорської імперії, від якого й походить неофіційна назва палацу.

Ініціатива “Врятуємо палац” має радше символічне значення. Небайдужі люди прагнуть привернути увагу до проблеми Палацу Бадені у Буську. Прибирання території, на жаль, нічого не вирішує.

“Але якщо це створить суспільний резонанс і об’єднає громадськість (не тільки критиканів влади і крикунів) – то буде хорошим початком великої справи. На першу толоку, яку проводили біля Палацу, прийшло всього 11 людей, хоча у соціальних мережах такий флешмоб мав значно більшу підтримку. Сподіваємося, що наступного разу охочих допомогти буде значно більше. Долучиться і міська влада, і комунальні підприємства,” – продовжує Іван Ціхоцький.

Як розповідає краєзнавець, ідея “порятунку Палацу” не нова, про це у Буську говорять всі. Особливо активізуються подібні розмови у передвиборчий період.

“Коли на темі руйнування палацу і створення тут мистецького центру, філіалу Львівської галереї мистецтв чи Краєзнавчого музею мають можливість попіаритися усі претенденти на майбутні адміністративні посади. На жаль, далі балачок справа не рухається,” – каже Іван Ціхоцький.

У планах ініціаторів проекту створення громадської організації чи благодійного фонду. Хочуть шукати інвесторів, які матеріально допоможуть у відновленні будівлі. Також у планах є виборювання грантів.

“Хочемо зацікавити проектом консульства Австрії, Польщі і Швеції, адже Палац має безпосереднє відношення до історії цих держав,” – пояснює Іван Ціхоцький.

Долучитися до прибирання території палацу Бадені всі охочі зможуть вже цієї суботи о 10:00.