«Казали, що від цього не вмирають, а мені ставало все гірше»: 20-річний львів’янин другий рік бореться з онкозахворюванням

реклама

20-річний Володимир Саламаха зі Львова вже два роки бореться з лімфомою Ходжкіна. Онкозахворювання хлопець може вилікувати лише хіміотерапією. Один курс коштує понад 45 тисяч гривень. Володимир вже прийняв шість курсів, а для одужання потрібні щонайменше дев’ять. Усі власні ресурси родина вже вичерпала, а держава на лікування такого захворювання коштів не передбачає, тому Володимир просить усіх небайдужих відгукнутись на його прохання про допомогу.

«Десь три роки тому я помітив, що один лімфовузол на шиї збільшився. Тоді я звернувся до лікарів, мені порадили цим не перейматись, що це може бути якась недолікована застуда, тощо. Далі я почав помічати, що такі збільшені лімфовузли з’являються у різних місцях на тілі. Ходив по дуже різних лікарях. Мені казали, що від цього не вмирають, а мені ставало все гірше. Діагноз вдалось встановити два роки тому», – розповідає LMN Володимир Саламаха.

Володимир вчиться на стоматолога. До хвороби використовував різні нагоди підзаробити: працював і зубним техніком, і охоронцем, і промоутером. Любить грати на гітарі, але каже, що тепер через онкозахворювання не може ні працювати, ні сконцентруватись на музиці. Єдине, про що зараз мріє – одужати.

«Мені дуже пощастило з дівчиною. Вона мій герой. Коли я ще не знав, яке саме в мене захворювання, але почувався дуже погано, вона завжди була поруч, допомагала мені, давала знеболюючі, робила за мене всю роботу. Інколи я навіть не міг піднятися з ліжка. Вона самі з Києва, залишила сім’ю і продовжує в усьому мені допомагати», – каже Володимир.

Курс хімії триває три дні. Впродовж цього часу хлопця капають, а потім на такий же термін відпускають додому. Кожні 4 курси Володимир робить комп’ютерну томографію, аби лікар міг подивитись на результати. Медики бачать позитивну динаміку. Хлопець і сам відчуває полегшення після курсів хімії, але як тільки робить довшу перерву, то болі повертаються і доводиться вводити сильні знеболювальні.

«Лікарі кажуть: усе є, можемо капати, але хімію купити треба. А все, що я мав відкладене, все, що батьки мали, вже витратили. правом отримати одноразову матеріальну допомогу від міста я вже скористався. Фонди таким типом раку, як у мене, не займаються. Тому й звертаюсь до усіх небайдужих людей, стукаю в усі двері з надією, що хтось відгукнеться», – розповідає

Реквізити для допомоги:

4149439316888100

5168745018533239 (Володимир Саламаха)