“Коли вони зв’язувалися зі мною через телеграм, вони адекватно писали, ніяких коштів не вимагали. Я могла поговорити з сином, я його чула, чула їх, але вони мене ні. В подальшому цей номер вони заблокували. Потім я написала їм ще раз, що хочу поговорити з сином, мені сказали добре, але коли начальник Луганського СІЗО буде на місці, бо без його дозволу не мають права. Потім, 1 квітня, цей начальник чи слідчий мені сам написав, що він є на місці, але з сином я поговорити не можу, бо 7 хлопців, в тому числі і мій син, вивезені на територію рф”, – ділиться жінка.