«У Луцьку котику щось геть не сподобалось. Він там мало гуляв. Майже не виходив на вулицю. А за тиждень і зовсім пропав. Отець Теодор дуже переживав через це. Винив себе. Переймався, що десь Мурчик бродить, голодує. Цілий березень його не було, трохи квітня. Отець вже й надію втратив, – додають у монастирі. – Аж тут на квітневу неділю сталося диво. Кіт повернувся до Лаврова. Яке то свято для всіх було. Віримо, що це Господь тварині допоміг вернути назад. Різне могло трапитись за цей час – машина збити, пси роздерти, відстань не мала. Навіть з голоду міг загинути, а він прийшов додому».